Вмц. Варвари і мц. Юліанії (бл. 306). Прп. Іоана Дамаскина (бл. 780). Прп. Іоана, єп. Полівотського, спов. (VІІІ).
Євангельські читання на літургії:
Ран. – Мф., 104 зач., XXV, 1–13.
Літ. – 1 Тим., 283 зач., III, 1 – 13. Лк., 80 зач., XVI, 1 – 9.
Вмц.: Гал., 208 зач., III, 23 – 29. Мк., 21 зач., V, 24 – 34.
Богослужбові особливості:
На ранній величання «Величаємо тебе, свята великомученице Варваро, і шануємо чесні страждання твої, що за Христа перетерпіла ти»
Великомучениця Варвара: шлях від усамітнення до вічного світла
4 грудня Православна Церква шанує пам’ять однієї з найбільш шанованих святих – великомучениці Варвари. Її життя – це дивовижна історія пошуку Істини, мужності у сповіданні віри та тріумфу благодаті Божої над жорстокістю і страхом.
Пошук Істини в усамітненні
Варвара жила в Іліополі в знатній язичницькій родині. Її батько, Діоскор, бажаючи захистити дочку від християнського впливу, усамітнив її у спеціально зведеній високій вежі. Але саме споглядання з висоти безмежності неба, краси світу пробудило в дівчині глибоке питання: хто ж насправді створив цю дивовижну красу? Її серце відкидало рукотворних ідолів і прагнуло пізнати живого, істинного Бога.
Зустріч з Вірою та символ Трійці
Коли Діоскор відбув у подорож, Варвара отримала тимчасову свободу. Провидіння Боже привело до неї християнок, які розповіли їй про Христа, а згодом і священика, який таємно охрестив її. Навернувшись, Варвара знайшла справжню мету життя.
На прохання доньки робітники, добудовуючи будинок, зробили не два, а три вікна – на її прохання. Цей вчинок став справжнім символом її віри. «Нехай освітлює мене Світло Триєдиного!» – пояснила вона розлюченому батькові, відкривши таємницю свого серця.
Мужність у стражданнях та благодать у в’язниці
Діоскор, охоплений яростю, спробував убити доньку, а потім відвів її до правителя-язичника. Ніякі умовляння, ні жорстокі катування – биття, рвання тіла – не змогли зламати волю святої. У темниці їй утішителем став Сам Господь, який зцілив її рани та зміцнив дух. Свідком цього чуда стала Юліанія, яка також відкрито сповідала Христа і разом з Варварою прийняла нові жорстокі муки.
Святу Варвару стратив її власний батько, позбавивши її голови. Але це був не кінець, а початок її вічної слави. Божі сили не залишили безбожного ката без покарання.
Свята покровителька Києва
Мощі великомучениці Варвари, прославлені численними чудесами, збереглися нетлінними. У XII столітті вони були з пошаною перенесені до Києва, де зберігаються й досі – у Свято-Володимирському соборі. Вона стала однією з небесних заступниць нашої столиці та всієї української землі.
Свята Варвара – особлива покровителька в скрутних обставинах, при смертельних небезпеках. Її часто молять про захист від несподіваної смерті та дарування покаяння перед відходом у вічність. Її життя навчає нас: жодні стіни ізоляції не здатні сховати людську душу від благодатного поклику Творця, а вірність Христу дає силу перемогти будь-який страх і страждання.
Великомученице Христова Варваро, моли Бога за нас!