Проповідь у неділю 15-ту після П'ятидесятниці - перед Хрестовоздвиженням - Хрест Христовий і Євхаристія — джерело життя вічного.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогодні в недільному Євангелії від Іоана, у третьому розділі, ми чули частину розмови Господа нашого Ісуса Христа з Никодимом.
Никодим був одним із фарисеїв, учителем Ізраїлю, людиною, яка добре знала старозавітний Закон і передання свого народу. І в цій бесіді Христос відкриває йому велику тайну Свого пришестя у світ та показує, як через Нього відкривається людству шлях до спасіння і життя вічного.
«Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з неба, Син Людський» (Ін. 3:13).
Цими словами Господь відкриває Никодиму тайну Свого небесного походження і Своєї Божественної природи. А далі Він нагадує йому подію, яку Никодим, як учитель Ізраїлю, добре знав зі Святого Писання.
Це сталося під час мандрівки вибраного народу пустелею. Через нарікання і гріх народу з’явилися отруйні змії, від укусів яких люди помирали. Тоді народ звернувся до Мойсея з покаянням, а Мойсей молився за нього перед Богом.
І Господь звелів Мойсеєві зробити мідного змія та піднести його на знамені. Кожен укушений, хто з вірою поглядав на нього, залишався живим.
Саме тому Христос говорить Никодиму:
«І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить бути піднесеному Синові Людському, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:14–15).
Цими словами Христос указує на Свою майбутню Хресну смерть.
Як колись піднесений у пустелі мідний змій став для укушених знаком зцілення і спасіння від тілесної смерті, так Христос, піднесений на Хресті, стає Джерелом спасіння для всього людського роду.
Але Христос дарує незрівнянно більше.
Він спасає людину не лише від земної смерті, але відкриває їй шлях до життя вічного і Царства Небесного — до того життя з Богом, якого людство позбавилося через гріхопадіння праотця Адама.
Тому пришестя Христа у світ стало поворотним моментом усієї людської історії.
Те відчуження від Бога, яке увійшло в людську природу через гріх, долається у Христі. Своїм воплоченням, Хресною Жертвою, смертю і Воскресінням Господь відкриває людині дорогу до примирення з Богом і життя вічного.
Як ми чули сьогодні в апостольському читанні, апостол Павло говорить:
«А я не бажаю хвалитися, хіба тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа» (Гал. 6:14).
Тому що Хрест, який колись був знаряддям ганебної смерті, у Христі стає знаменням перемоги. На Хресті звершується Жертва любові, а через Воскресіння Христове руйнується влада смерті.
І ця спасительна Жертва Христова нерозривно пов’язана з великим Таїнством, яке Господь залишив Своїй Церкві, — Таїнством Святої Євхаристії.
Тіло і Кров Христові, які Господь дарує нам у Святому Причасті, — це не символічний спомин і не просто церковний обряд.
Це велике Таїнство нашого реального єднання з Христом.
«Хто споживає Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін. 6:56).
Коли ми з вірою, покаянням і благоговінням причащаємося Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа, ми таїнственно єднаємося з Ним.
Саме тому святий священномученик Ігнатій Богоносець називав Євхаристію «ліками безсмертя» — ліками, які ведуть людину не просто до продовження земного життя, а до життя вічного у Христі.
У цьому ми бачимо глибокий зв’язок сьогоднішнього Євангелія з Євхаристією.
У пустелі людина, уражена отрутою змія, з вірою дивилася на знамення, дане Богом, і отримувала зцілення від тілесної смерті.
А Христос був піднесений на Хресті заради спасіння всього людства.
Він заплатив найвищу ціну — віддав Самого Себе за життя світу.
І тепер у Таїнстві Євхаристії Він дарує нам Самого Себе — Своє Пречисте Тіло і Свою Чесну Кров, щоб ми, перебуваючи в єдності з Ним, мали в Ньому життя.
Тому, дорогі браття і сестри, коли ми підходимо до Святої Чаші, пам’ятаймо, якою ціною дарована нам ця можливість.
За нею стоїть добровільна Жертва Сина Божого.
А за Хрестом — Воскресіння і перемога над смертю.
Тож нехай Чесний Хрест Христовий завжди буде для нас знаменням спасіння, а Святе Причастя — джерелом єднання з Господом і ліками безсмертя, які укріплюють нас на шляху до життя вічного.
