Свято Успенський храм
селище Линовиця
селище Линовиця
Во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогоднішнє Євангеліє відкриває перед нами притчу, яка не лише викриває людське безумство у гонитві за багатством, але й показує, яке багатство є справжнім і вічним.
Уявімо собі того багача, про якого розповідає Господь. Земля дала йому рясний урожай, і він, здавалось би, мав би радіти та дякувати Богові за благословення. Але замість цього багач розмірковує: «Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій!» Він не думає про допомогу іншим, не зважає на потреби бідних. Натомість його серце повністю поглинуте власними турботами про збереження цього тимчасового достатку.
Багатство без любові до Бога і ближнього
Святий Кирило Александрійський зауважує, що цей багач живе в сліпоті. Він не звертає своїх очей до неба і не думає про майбутнє. У нього немає місця в серці для любові до бідних чи співчуття до тих, хто потребує. У гонитві за матеріальним він самовпевнено планує своє життя, не усвідомлюючи, що воно залежить від Бога, а не від запасів збіжжя.
Слово Боже називає його «безумним». Бо що є більшим безумством, ніж вкладати душу у те, що зникне разом із смертю? Як пише святий Августин, цей чоловік не розумів, що животи бідних є безпечнішими коморами, ніж його стодоли. Все, що він накопичив, залишиться тут, на землі, і стане здобиччю інших.
Чеснота — вічний супутник людини
Святий Амвросій Медіоланський нагадує нам: усе, що належить цьому світу, залишається в ньому. Ми не можемо взяти з собою багатство, але можемо взяти чесноту, яка є нашим путівником до неба. Милосердя, проявлене до ближніх, слідує за нами у вічність і стає нашим скарбом перед Богом.
Бути багатими перед Богом
Господь закликає нас не просто відмовитися від любові до багатства, але здобувати багатство в Бога. Що це означає? Це означає любити чесноту, ділитися тим, що маємо, і піклуватися про потребуючих. Святий Кирило говорить, що той, хто відкриває свою руку для допомоги бідним і збирає скарби на небі, знайде нагороду за свою праведність.
Дорогі у Христі! Нехай ця притча стане для нас нагадуванням про те, що наше справжнє багатство — це любов, милосердя і праведність. Нехай наше серце буде відкритим для ближніх, бо саме у них ми знайдемо Христа. Як говорить Господь: «Голодував Я, і ви дали Мені їсти».
Нехай кожен з нас сьогодні запитає себе: де моє багатство? Чи не накопичую я лише для себе, забуваючи про вічність? І якщо ми побачимо у своєму житті щось подібне до багача з притчі, нехай Бог дасть нам сили змінити свій шлях, щоб ми були багатими перед Богом.
Амінь.
Тегі: Схожі проповіді: