Дорогі брати і сестри!

Сьогодні ми святкуємо велике і значиме свято для всього християнського світу — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Це свято є символом перемоги християнства над гріхом і темрявою світу, свято зміцнення святої православної віри серед відступу та панування князя світу цього. Саме на початку IV століття, завдяки рівноапостольним імператору Костянтину та його матері цариці Олені, був знайдений і воздвигнутий Хрест Господній, який став знаменням перемоги християнства.

Хрест, на якому був розіп'ятий наш Спаситель, є не лише символом страждань і смерті, але й символом перемоги над смертю і гріхом, бо через нього Господь дав нам шлях до спасіння. У сьогоднішньому тропарі ми співаємо: «Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою». Ці слова нагадують нам, що не тільки в минулому, але й сьогодні Господь дарує нам Свою перемогу через Хрест, щоб ми могли перемагати гріх, спокуси і труднощі нашого життя.

Це свято звертає нашу увагу на важливість хреста в нашому житті. Як свідчить святитель Феофан Затворник, кожен християнин несе свій хрест — триєдиний хрест. Перший з них — це наша зіпсована людська природа. Ми боремося з нашими слабкостями і гріхами, і часто відчуваємо, як тяжко нести цей тягар. Але, як каже апостол Павло: «Доброго, якого хочу, не роблю, а зле, якого не хочу, роблю» (Рим. 7:19). Це є частина нашого хреста, і ми повинні нести його з покорою, бо саме через боротьбу з нашими недосконалостями ми наближаємося до Бога.

Другий хрест — це життєві труднощі та скорботи. У кожного з нас є свої випробування, але ми повинні пам'ятати, що Господь дає нам ці випробування не для того, щоб нас зламати, а щоб зміцнити. Як святий Феофан навчає, коли ми приймаємо наші труднощі з вірою, вони перетворюються на благо. Через скорботи і випробування ми очищаємося, стаємо ближчими до Господа.

І третій хрест — це боротьба з гординею, яка переслідує кожного з нас. Ми часто пишаємося своїми досягненнями або своїми духовними успіхами, але саме гординя є тим, що віддаляє нас від Бога. Ми повинні постійно боротися з цим почуттям, упокорюватися перед Богом і пам'ятати, що тільки завдяки Його милості ми можемо отримати спасіння.

Господь закликає нас: «Коли хтось хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною» (Мк. 8:34). Це означає, що кожен з нас має нести свій хрест з покорою і вірою, як це зробив наш Спаситель. І тоді ми зможемо успадкувати Царство Небесне.

Сьогодні, поклоняючись Животворящому Хресту, ми повинні пам'ятати, що цей хрест є для нас знаком перемоги. Він нагадує нам про те, що навіть у найтяжчі моменти нашого життя ми не самотні — Господь завжди поруч, і через Його хрест ми отримуємо силу і підтримку.

Як ми співали сьогодні у тропарі: «Спаси, Господи, людей Твоїх, і благослови надсліддя Твоє». Це благословення Господнє супроводжує кожного з нас, коли ми приймаємо Його волю і з вірою несемо свій хрест. Нехай цей Хрест стане для нас зброєю миру і непереможною перемогою над усіма спокусами, над злом і гріхом.

Нехай Господь через Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста зміцнить нас у наших випробуваннях, дарує нам духовну силу і приведе до вічної радості в Царстві Небесному. І як Христос переміг смерть і відкрив нам шлях до спасіння, так і ми, не відступаючи, будемо йти за Ним із вірою і надією, щоб разом з Ним успадкувати життя вічне.

З вірою в Його перемогу та з любов'ю в серці будемо й далі звершувати свої життєві справи, несучи свій хрест, щоб одного дня увійти до радості Господа нашого. Амінь.

Схожі дописи

---