Проповідь у неділю 8-у після п'ятидесятниці про духовну їжу
Улюблені браття і сестри, нинішнє євангельське читання розповідає нам про милосердя Господа до людей і Його божественну всемогутню силу, говорить саме про зцілення багатьох хворих і про дивне насичення п'ятьох тисяч народу чудесно помноженими п'ятьма малими хлібами і двома рибами.
Воно навчає нас тієї істини, що Господь Ісус Христос є Творець усього, Життяподатель і Підживлювач наш і Лікар душевний і тілесний, Він створив і творить в достатку всякі плоди земні в їжу й насолоду нашу, Він посилає з небес дощі ранні й пізні; Він гримить в колі небесному і страшно осяває блискавкою; Він нищить вітри із скарбів Своїх; Ним ми живемо, рухаємося й існуємо (Діян. 17, 28). А тому, браття і сестри улюблені, користуючись всякий день різними дарами Божими, будемо вдячні за них Господу і за таку велику Його до нас любов і настільки багатий Його про нас Промисел будемо платити Йому любов’ю і в міру Його до нас щедрот будемо взаємно щедрі до ближніх наших. Якщо так будемо чинити, то земля не перестане вирощувати рясно всякі плоди, бо в міру плодів любові нашої до Бога і добрих справ і земля наповниться плодами і не буде неврожаїв та голоду або тяжкої дорожнечі всіх потреб. Якщо ж будемо немилостиві і жорстокі, то і земля буде жорстка під ногами нашими і не дасть плоду.
Нічого від нас, браття і сестри, і не вимагає більше Господь за дари Свої і за любов Свою до нас, як виконання нами Його святої волі і взаємної нашої любові. Всезадоволеному і Всеблаженному, що від нас потрібно? Нічого. Подивіться, яке зворушливе співчуття являє Господь до народу, що прийшов у безлічі слухати солодке, життєдайне слово Його і зцілитися від недуг своїх! Побачивши безліч народу, говорить євангеліст, Господь зглянувся над ними і зцілив хворих їхніх. Чи не навчає Він цим і нас всіх співчуттю один до одного і милосердю? Так. Він подає нам приклад Собою всякої чесноти. Я показав вам приклад, щоб і ви робили те саме, що Я, – каже Господь, звичайно в межах можливого (Ін. 13, 15). Ви не можете зцілити? Але можете співчувати хворому, відвідати його, втішити його своєю любов’ю, допомогти йому, чим і як можете, або можете нагодувати голодного, напоїти спраглого, одягнути нагого або купити йому яку-небудь одіж і взуття та інше.
Ще нинішнє Євангеліє навчає нас тому, щоб ми не сумнівалися приділяти ближньому і з малого по силі своїй, бо й мале Господь сильний помножити, так що, той що дає убогому не збідніє (Притч 28, 27).Апостоли мали тільки п'ять хлібів і дві риби і думали, що не варто і ділити таку малість на настільки багато народу. А ця дещиця зробилася безліччю: всі їли й наситилися, та ще і залишилося в сорок разів більше того, скільки було.
Чи не буває такого чуда і нині з людьми милостивими? І дуже часто. У міру дару і Господь їм подає в десять, двадцять, у сто разів більше. Вірний Господь у всіх словах Своїх (Пс. 44, 13).
Але особливо нинішнє Євангеліє вчить нас тому, що істинний хліб наш, хліб не тимчасового, а вічного життя, є Господь Ісус Христос і що ми повинні дбати не тільки про тлінну їжу, але особливо про нетлінну, що дає життя вічне душі, – саме про причастя пречистого Тіла і Крові Христової, про слухання і читання Слова Божого, яке є духовна їжа душ наших, і про молитву, що освячує і насичує душу благодаттю.
Коли народ після чудесного насичення почав ходити за Ісусом Христом, з тим щоб ще і ще поїсти чудесного обіду, тоді Господь сказав їм викривально: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситились. Дбайте не про їжу тлінну, але про їжу, що залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський. Істинно кажу вам: Отець Мій дає вам істинний хліб з неба. Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові. Я є хліб життя; хто приходить до Мене не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене ніколи не матиме спраги»(Ін. 6, 26–27, 32–33, 35). Їжа земна, тлінна зміцнює тільки тіло, а не душу безсмертну; апостол говорить: «бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не їжею, від якої не одержали користі ті, що займалися нею» (Євр. 13, 9).
«Їжа для черева і черево для їжі, Бог же і те й інше знищить»(1 Кор. 6, 13).Отже, браття і сестри, дбаючи про їжу тлінну, більше подбаймо про їжу духовну, якою живиться безсмертна душа наша, – про причастя Тіла і Крові Христової, про слухання і читання слова Божого і про молитву суспільну і домашню Хлібом життя вічного нехай буде мені тіло Твоє святе, Милосердний Господи, і чесна кров, від різноманітних недугів зціленням (канон до Святого Причастя, пісня 1, тропар 1).Амінь.
