Сьогодні шоста Неділя після Святої Пасхи і ми з Вами улюблені знову зібралися в храмі на молитву, щоб ще раз і ще раз єдиними устами та єдиним серцем прославити Пресвітле Христове Воскресіння.
Свята Церква в цей Недільний день пропонує нашій увазі євангельське читання про зцілення сліпого від народження. Під час Своєї земної проповіді проходячи різними ізраїльськими містами й селами Господь наш Ісус Христос творив безліч чудес, видимо показуючи Свою Божественну могутність. Велику кількість зцілень та чудес Спаситель творив саме в суботній день вказуючи на те, що Він є «господарем і суботи»(Мф. 12: .
Виходячи з храму Господь побачив чоловіка сліпого від народження, що просив милостиню і змилосердившись над ним зцілив цього нещасного. Дуже часто Господь подавав зцілення лише єдиним словом, а в даному випадку Він застосував особливу дію. Христос «плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому»(Ін. 9: 6). Неодноразово Ісус Христос застосовував при зціленні додаткові рухи та дії для того, щоб запалити віру в тих, кому подавалося зцілення. Так і у випадку із сліпим від народження Спаситель помазав йому очі грязивом не тому, що воно мало якусь цілющу силу, а щоб зосередити увагу сліпого на величному чудесному зціленні, яке він мав отримати «щоб відкрилися на ньому діла Божі» (Ін. 9: 3).
Слід звернути увагу, що апостоли перед зціленням сліпого звернулися до Христа із дивним запитанням: «Хто згрішив, – він, чи батьки його, що сліпим народився? (Ін. 9: 2). Як стверджують тлумачі Священного Писання, що ученики Христові, як і більшість євреїв, вірили, що всі великі нещастя і біди трапляються з людьми за особливо тяжкі гріхи і не тільки їхні власні, але й за гріхи батьків та предків. Таке твердження ґрунтувалося на Законі Мойсеєвім де вказувалося, Бог карає людей за провини батьків до третього і четвертого коліна (Вих. 20: 5). На що Спаситель відповів запереченням і вказав, що нещасний не вчинив ніякого гріха достойного такого великого покарання сліпотою від народження. Сліпий опинився біля храму саме в той час, коли Господь оголосив Себе вічно Сущим послужило приводом для того, щоб показати народові Свою всемогутність і вказати на Своє небесне посланництво. «Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене»промовив Він до присутніх. Пробудивши віру в серці сліпого віру та надію на зцілення Господь послав його умитися в купальні Силоам, яка була влаштована на Силоамському джерелі, яке витікало із священної Сіонської гори тому і джерело і купальня вважалися також священними. Той «пішов і вмився, і прийшов зрячим»(Ін. 9: 9). Сусіди і всі хто знав його сліпим побачивши цього чоловіка зрячим здивувалися і не могли осягнути своїм розумом, як він став зрячим. Одні казали, що це той самий чоловік, інші стверджували, що подібний на нього. Їхні сумніви та суперечки розсіяв сам зцілений сліпий сказавши: «Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів» (Ін. 9: 11).
Чи пораділи за свого єдинокровного брата, який був сліпим від народження іудеї? Як бачимо ні. Більше того, вони почали дорікати йому, що він отримав зцілення в суботу. А вороги Христа казали, що Той, Хто зцілив сліпого «не від Бога, бо не шанує суботи»(Ін. 9: 16). Виникла між іудеями і суперечка бо інші казали: «як може грішний чоловік такі чудеса творити?» (Ін. 9: 16). А сам сліпий сказав, що «Він Пророк».
Книжники і фарисеї допитувалися і в батьків сліпого і в самого зціленого чоловіка, хто зцілив його бажаючи звинуватити Ісуса в порушенні суботи.Фарисеї вважаючи себе великими знавцями Закону насправді найбільше порушували його і охоплені ненавистю, заздрістю і злобою шукали, як схопити Господа. Їхня ненависть до Ісуса була настільки великою, що вони навіть не називали Його на ім’я. Керівники та вчителі єврейського народу намагалися змусити зціленого сліпця осудити Христа, однак були посоромлені цим простим чоловіком, який сказав що Ісус Христос відкрив йому очі. Це сповідання колишнього сліпого настільки обурило начальників юдейських, що вони вигнали його, тобто відлучили від їхньої синагоги. Христу розповіли про це і Він знайшовши його запитав: «чи віруєш ти в Сина Божого? Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому» (Ін 9: 35 – 38).
Дорогі браття і сестри, ми бачимо із сьогоднішньої Євангельської розповіді, як чоловік сліпий від народження прозрів, не тільки тілесними очима, але й духовними і поклонився Ісусу Христу, доземно як Спасителю і Визволителю. Намагаймося і ми ходити в світлі заповідей Господніх відкидаючи темряву гріхів та пристрастей пам'ятаючи про те, що «той, хто істинно вірить в Бога, ніколи не погодиться віддалитися від любові» – про це навчає нас премудрий святитель Іоан Золотоустий.
А в боротьбі з дияволом та його підступами нехай допоможе нам Всемогутній Господь, Який Воскрес із мертвих і нас із Собою воскресив даруючи радість вічну, Йому ж слава честь і поклоніння належить на віки віків. Амінь.
.
