Сьогодні Свята Православна Церква урочисто святкує Воздвиження Честного і Животворящого Хреста Господнього. Це свято нагадує нам про дві великі події: віднайдення святої реліквії у IV столітті та повернення її з перського полону у VII столітті. Але перш за все – це день шанування самого Хреста, який із знаряддя кари перетворився на знамення нашого спасіння і непереможної віри.
Хрест супроводжує нас у житті щодня. Ми осіняємо себе хресним знаменням, закликаючи на себе Божу благодать, захищаючись від усякої нечистої сили та укріплюючи свої духовні сили. Навіть у скрутну хвилину багато хто, навіть далекий від віри, інстинктивно звертається до цього знаку, чекаючи допомоги звище.
Історія свята: від втрати до віднайдення
Після розп’яття Спасителя Єрусалим був зруйнований, а місце Його страти засипане. Лише через три століття, коли імператор Костянтин Великий надав християнам свободу, його мати, рівноапостольна цариця Олена, вирушила до Єрусалиму, щоб знайти велику святиню.
За переказами, під капищем язичницької богині Венери було знайдено три хрести. Щоб визначити, який з них належить Спасителю, Патріарх Макарій по черзі возложив їх на померлого. Коли небіжчик ожив від дотику одного з хрестів, народ не стримався і в радості ущіль ринув до святині. Щоб усі могли побачити її, Патріарх підніс (воздвиг) Хрест вгору, показуючи його натовпу. Саме ця подія і дала назву святу.
Пізніше, у 614 році, Хрест був викрадений персами, але через 14 років імператор Іраклій повернув його до Єрусалиму, що стало другою причиною для всезагального святкування.
Символізм Чину Воздвиження
У наших храмах сьогодні також відбувається урочистий Чин Воздвиження Хреста. Як пояснює Блаженнійший Митрополит Епіфаній, Предстоятель ПЦУ, цей обряд має глибоке богословське значення:
«Архієрей піднімає Хрест, потім опускає його до низу, а згодом знову підносить вгору. Це символізує шлях Христа: як Син Божий, Він зійшов з небес, смирився аж до хресної смерті та спустився до пекла, а потім воскрес і вознісся на небеса, прийнявши від Отця всю владу на небі і на землі».
Духовий сенс: піст і боротьба з пристрастями
Згідно з церковною традицією, цей день є пісним. Це не просто формальність. Через спогад страждань Христових на Хресті, ми також покликані «розп’яти» свої гріховні пристрасті, бажання та егоїзм. Піст – це наша мала жертва і зброя в цій невидимій боротьбі.
Дорогі християни!
У день цього великого свята піднесімо наші серця і молитви до Неба – туди, звідки прийшов наш Спаситель і куди Він вознісся, перемігши смерть. Нехай Животворящий Хрест завжди буде нашим щитом, опорою і джерелом сили на шляху до Царства Божого.
Хрестові Твоєму поклоняємся, Владико, і святе Воскресення Твое славим!
