Літ. - Діян., 44 зач., XX, 16 - 18, 28 - 36. Ін., 56 зач., XVII, 1 - 13.
Прип.: Гал., 213 зач., V, 22 - VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17 - 23.
20 травня 325 року в місті Нікея (нині Ізнік, Туреччина) розпочався Перший Вселенський Собор, який назавжди увійшов в історію християнства як подія, що утвердила основи православної віри. Цей Собор, скликаний за ініціативи імператора Костянтина Великого, зібрав 318 святих отців з різних країн, щоб дати відповідь на найважливіші догматичні питання, що хвилювали Церкву.
Головною причиною скликання Собору стала єресь Арія, який заперечував рівність Сина Божого з Отцем, вважаючи Його лише найвищою тварю. Ця богохульна думка загрожувала єдності Церкви, тому святителі, натхненні Святим Духом, твердо засвідчили апостольське вчення: Син Божий є єдиносущний Отцю, істинний Бог від істинного Бога. Так народився Нікейський Символ віри – непохитний стовп православ’я, який ми сповідуємо й сьогодні.
Окрім утвердження догматів, Собор ухвалив низку важливих канонів для церковного життя, а також встановив правило святкування Пасхи – у першу неділю після весняного рівнодення та повного місяця. Це дозволило усунути розбіжності між християнами різних регіонів і зміцнити єдність Церкви.
Помісна Православна Церква України шанує святих отців Першого Вселенського Собору:
29 травня – день пам’яті Собору;
1 червня (перша неділя після Пасхи) – особливе вшанування;
15 липня – загальноцерковні урочистості з нагоди 1700-річчя Нікейського Собору, які будуть поєднані зі святкуванням 1037-ї річниці Хрещення Русі-України.
Перший Вселенський Собор назавжди залишиться світочем істини, який освітлює шлях Церкви. Слава Богу за Його великі діла!
"Віра, яку прийняли відці, яку проголосив Нікейський Собор, – це віра апостольська, віра православна, віра, що утвердила всесвіт!" (Святий Афанасій Великий)*
Антоній (Лаврінович)
Андрій (Павлушенко)