Молебень за недужих та заупокійна літія у 18-ту неділю після п'ятдесятниці
18-та неділя після П’ятдесятниці Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Ближніх печерах (прп. Антонія) спочивають
12 жовтня 2025 року у Свято-Успенському храмі селища Линовиця було звершено молебень за недужих та заупокійну літію.
Молитовне служіння звершили:
ієрей Антоній (Лаврінович)
диякон Андрій (Павлушенко)
Молитовні наміри:
Під час богослужіння підносилися щирі молитви:
за здоров’я українських воїнів,
за усіх жителів Линовиці, які служать на передовій та у лавах ЗСУ,
за перемогу України над московським агресором,
за справедливий мир на нашій благословенній землі.
Нехай Господь укріпить усіх у вірі та дарує зцілення душі й тіла.
Пам’ять святих отців VII Вселенського Собору
У VIII столітті Церква Христова переживала тяжкі часи — імператор Лев Ісаврянин та його наступники підняли руку на святиню ікон. Віруючі, які з любов’ю шанували святі образи, зазнавали переслідувань, а храми позбавлялися ікон, які були для них вікном у Небо.
Але Господь не залишив Свою Церкву. 787 року, завдяки благочестивій цариці Ірині, у місті Нікеї зібрався VII Вселенський Собор, на який прибуло 367 святих отців. Цей Собор спростував єресь іконоборців і навіки затвердив православне вчення про ікону.
Святі отці постановили, що шанування ікон є святим Переданням Церкви, натхненним Святим Духом. Адже те, що Євангеліє відкриває нам через слово, ікона показує через зображення. Через ікону ми не просто згадуємо Бога — ми пізнаємо Його, торкаємося благодаті, бачимо відбиток Божественного світла у святих.
Через ікону Дух Святий сходить у наші домівки.
Через ікону наші молитви підносяться до небес.
Через ікону наші серця запалюються любов’ю до Бога.
Сьогодні, прославляючи святих отців VII Вселенського Собору, ми дякуємо їм за те, що маємо благословенну можливість молитися перед святими образами, прикрашати наші храми і домівки іконами, схиляти коліна перед ними й відчувати живу присутність Божої благодаті.
Нехай їхня віра буде і нашою вірою — вічною, твердою й світлою.
Торжество Православ’я триває у серці кожного, хто з любов’ю дивиться на святу ікону.
