На prom.ua досі можна придбати фальшиві пророцтва, приписувані Лаврентію Чернігівському, до яких він не має жодного стосунку. Ці лже-пророцтва надруковані з однією метою - виправдати знищення України та її народу. https://prom.ua/.../p1352831910-prepodobnyj-lavrentij...
Текст лже пророцтв містить низку маніпулятивних наративів, які можуть бути використані для виправдання ідеологічних та політичних цілей, спрямованих на анексію України та пропагування концепції "Святої Русі". Ось ключові аспекти:
1. Пропагування єдності "Святої Русі"
У тексті стверджується, що Росія, Україна та Білорусь є частинами "Святої Русі", які "неможливо розділити". Такий наратив використовується для підкреслення нелегітимності української незалежності й просування ідеї, що Україна є історичною частиною Росії.
2. Делегітимізація української ідентичності
Зазначається, що терміни "Україна" і "українці" були "штучно створені" й нав'язані "юдейсько-польськими загарбниками". Це спрямовано на заперечення існування окремої української нації.
3. Релігійний тиск на православних віруючих
Маніпуляція релігійними почуттями через твердження, що будь-яке відділення від Московського патріархату є "гріхом" і "хулою на Духа Святого". Це посилює ворожість до автокефальної Української православної церкви та підтримує ідеологію єдиної "Русской Церкви".
4. Демонізація Української автокефальної церкви
У тексті Українська автокефальна церква (самостійна православна юрисдикція) представлена як релігійна структура, що діє поза канонами православ’я і "спрямована на розкол". Вона називається "самосвятською українською групою" і асоціюється з бунтом проти "істинної" віри. Основні тези, які сприяють її демонізації:
4.1.Звинувачення у відступі від віри
Українська автокефальна церква описується як структура, у яку "ввійде біс", а її прихильники будуть сповнені "сатанинської злоби". Це формує уявлення, що будь-яке відокремлення від Московського патріархату є не тільки канонічним порушенням, але й духовним злочином.
4.2. Підкреслення її нелегітимності
У тексті стверджується, що "у Києві ніколи не було Патріарха", а значить, будь-які спроби створити автокефальну українську юрисдикцію розцінюються як порушення історичних та духовних традицій.
4.3. Образ ворога віри
Автокефальна церква зображується не як частина православної традиції, а як інструмент руйнування "єдиної Руської церкви", спрямований проти "істинної" віри. Це створює вороже ставлення до її прихильників серед православних вірян.
4.4. Поєднання з політичними інтересами
Демонізація автокефальної церкви супроводжується твердженнями про те, що її існування є наслідком впливу "ворожих сил" — Західних країн, католицизму, унії та інших "антихристиянських" структур. Це підсилює наратив, що тільки зв’язок із Московським патріархатом є гарантом збереження "канонічної" православної віри.
5. Сприяння проросійській політичній позиції
Пропагується лояльність до Московського патріархату і Росії як до єдиних хранителів "істинної" віри, що виправдовує централізацію влади й анексію територій.
Висновок:
Текст є прикладом ідеологічного інструменту, спрямованого на формування лояльності до Російської Федерації та її церковних і політичних інституцій. Він базується на змішуванні релігійних догматів із націоналістичними ідеями, що можуть бути використані для маніпуляцій свідомістю населення.
Джерело:
Сам текст лжепрорцтв:
Преподобний Лаврентій Чернігівський про останні часи (1868-1950)
Старець Лаврентій, який рясно отримував Всесвятого Духа Божого, часто розмовляв зі своїми чадами про останні часи, попереджав, що потрібно бути пильними й обережними, бо антихрист близько.
Батюшка говорив: «Ось зараз голосуємо, то лівою рукою кинь - це нічого, та ще й не за одного в усьому світі. А якщо голосуватимуть за одного - це вже він самий, і голосувати не можна.
Говорив Преподобний, що така буде війна всесвітня, що ніхто ніде не залишиться, хіба тільки в ущелині. '
І битимуться, і залишаться дві або три держави, і вирішать: «Давайте оберемо одного царя на весь всесвіт». - І оберуть.
І в останні часи справжні християни будуть засилатися, а старі й немічні нехай хоч за колеса хапаються, а біжать слідом за ними.
Про прийдешнього антихриста просвічений Святим Духом Старець говорив такі слова: «Буде час, коли будуть ходити підписувати за одного царя на землі. І будуть суворо переписувати людей. Зайдуть у будинок, а там - чоловік, дружина, діти. І ось дружина стане вмовляти чоловіка: «Давай підпишемося, у нас діти, адже нічого ж не купиш для них». А чоловік скаже: «Ти як хочеш, а я готовий померти, але за антихриста підписувати не буду». Така зворушлива картина майбутнього».
Вони ж запитали Старця: «Як усе це буде?» Святий Старець відповів зі сльозами: «На святому місці стоятиме гидота запустіння і показуватиме мерзенних спокусників світу, і вони будуть обманювати людей, що відступили від Бога, і творитимуть неправдиві чудеса. І після них з'явиться антихрист і весь світ побачить його одноразово». Отці запитали Святого: «Де на святому місці? У церкві?» Преподобний відповів: «Не в церкві, а в кожному будинку. У кутку, де стоять і висять зараз святі ікони, стоятимуть звабливі прилади для спокушання людей. Багато хто скаже: «Нам потрібно дивитися і слухати новини». Ось у новинах-то і з'явиться антихрист».
«Він своїх людей буде «штампувати» печатками. Буде ненавидіти християн. Почнуться останні гоніння на душу християнську, яка відмовиться від печатки сатани... Нічого не можна буде ні купити, ні продати християнину. Але не сумуйте: Господь своїх чад не залишить... Боятися не потрібно! Церкви будуть, але християнину православному в них не можна буде ходити, тому що там не буде приноситися Безкровна Жертва Ісуса Христа, а там буде все «сатанинське» збіговисько...
Ще раз повторюю, що ходити в ті храми не можна буде, благодаті в них не буде».
«Ремонти храмів триватимуть до самого пришестя антихриста, і скрізь буде благоліпність небувала, - говорив Старець. - А ви для нашої церкви в ремонті будьте помірковані, в її зовнішньому вигляді. Більше моліться, ходіть до церкви поки є можливість, особливо на Літургію, на якій приноситься Безкровна Жертва за гріхи всього світу. Частіше сповідайтеся і причащайтеся Тіла і Крові Христової і вас Господь укріпить.
Пророчі слова Преподобного Лаврентія про єресі та розколи в Українській Православній Церкві
«Коли з'явиться мала свобода, відкриватимуться церкви, монастирі та ремонтуватимуть їх, тоді всі лжевчення вийдуть назовні разом із бісами та безбожниками таємними (католики, уніати, українці-самосвяти та інші) та сильно в Україні ополчаться проти канонічної Православної Церкви, її єдності та соборності. Цих єретиків підтримуватиме безбожна влада, а тому забиратимуть у православних церкви і вірних битимуть.
Тоді Київський Митрополит (недостойний цього звання) разом зі своїми однодумними архієреями та ієреями сильно похитне Церкву Руську. Сам піде у вічну погибель, як і Іуда.
Але всі ці наклепи лукавого і лжевчення в Русі зникнуть, а буде Єдина Церква Православна - Руська».
Слова Преподобного Лаврентія про Русь, про єресі та розколи
Преподобний Лаврентій говорив наполегливо і суворо, з попередженням, що наше рідне слово Русь і руський. І обов'язково потрібно знати, пам'ятати і не забувати, що було Хрещення Русі, а не хрещення України. Київ - це другий Єрусалим і мати руських міст.
У Польщі була таємна іудейська столиця. Юдеї спонукали поляків завойовувати Русь. Коли поляки завоювали частину Русі, то віддали юдеям в оренду православні монастирі та церкви. Священики і православні люди не могли без їхнього дозволу здійснювати жодних треб. Тиснули й гнобили православних з усіх боків, протегуючи Польщі, католицтву та унії.
Іудеям дуже не подобалися слова: Русь і руський, тому назвали спочатку завойовані поляками та віддані їм в оренду руські землі Малоросія. Потім схаменулися, що тут є слово Рос, і назвали Окраїною. Слово окраїна - це ганебне і принизливе слово! Яка окраїна? Чого, чому окраїна?! Адже за цією уявною іудо-польською околицею знаходяться інші країни і держави. І пізніше за їхньою ж вказівкою поляки узаконили нам поняття Україна й українці, щоб ми залюбки забули свою назву руський, назавжди відірвалися від Святої і Православної Русі.
Преподобний Феодосій, ігумен Києво-Печерський, писав, щоб ми не хвалили чужу віру і в жодному разі не з'єднувалися з католиками та не залишали Православної Віри. Близькі за духом великі Архієпископи Лазар Баранович, Святитель Феодосій Чернігівський і Святитель Іоанн, Митрополит Тобольський, - вони всіма силами намагалися за словом Господа Ісуса: «Нехай усі будуть єдине», бути з Православною Росією, щоб разом скласти Святу Русь. І щоб назавжди звільнитися від польського панування і від гніту іудеїв та їхньої оренди і позбутися чужого нам католицтва та унії душогубної, запровадженої і насадженої погрозами, тортурами, насильством і смертю. І ще Батюшка сказав: «Як не можна розділити Пресвяту Трійцю, Отця і Сина, і Святого Духа, це Єдиний Бог, так не можна розділити Росію, Україну і Білорусію. Це разом Свята Русь. Знайте, пам'ятайте і не забувайте.
У місті Києві ніколи не було Патріарха. Патріархи були і жили в Москві. Бережіться самосвятської української групи (церкви) і унії».
Києво-Печерської Лаври намісник отець Кронід Батюшці заперечив, що вже самосвяти й уніати на Україні зникли. Батюшка відповів сумно і сумно:
«Біс у них увійде і вони з сатанинською злістю ополчаться проти Православної Віри і Церкви, але їм буде ганебний кінець, а їхні послідовники понесуть небесну кару від Господа Царя Сил».
Які Батюшкині дорогоцінні слова, їм немає ціни: Батюшка все передбачав і знав наперед. Тепер з'явився український самосвятський архієрей, назвав себе Київським Патріархом. Та він не знає і забув, що в Києві ніколи не було Патріарха... І дехто собі на вічні муки і на свій сором кричить у божевіллі: «Наш Патріарх».
Батюшка попереджав, щоб ми були вірні Московській Патріархії і в жодному разі не входили в жоден розкол. Що ті архієреї та ієреї, які ввели в смуту вірних людей, велику зробили собі шкоду і безліч православних душ погубили.
«Ідуть у розкол і в єресь тільки негідні милості Божої і великі грішники, які не хочуть знати: «Вірую в Єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву!» І що Православна Церква є Тіло Христове (хіба можна Тіло Христа розділяти?), і, нарешті, Церква є нешитий хітон Господній, (який, подібно до Арія, не можна розривати).
І не пам'ятають, що Єдиний Бог, єдина віра і єдине хрещення.
Господь Ісус Христос створив одну Церкву (а не церкви), яку не здолають і врата пекла. Одна тільки Церква Православна Свята, Соборна і Апостольська. Інші, що називають себе церквами, не церкви, а пажитниці диявола серед пшениці і скупчення диявола».
Батюшка при цих словах помолився за всіх заблукалих і тих, хто відступив від правовір'я, заплакав і сказав: «Ні, не покличе їх Господь до покаяння, не спасуться, бо недостойні милості Божої. Це мені відкрито Царицею Небесною і Святим Ангелом-Охоронцем... У них, заблукалих і тих, що відступили від правовір'я, немає благодаті Святого Духа, порятунку і отримання Царства Небесного. Нам, православним, нічого не треба, а тільки Православної Віри, порятунку душі та отримання Царства Небесного, а у нашої Матері Російської Православної Церкви все це є. Подяка Господу! І відколюватися, і відходити від неї - найбільший і непростимий гріх і в цьому житті, і в майбутньому - це хула на Духа Святого».
І Батюшка осяявся світлом неземним, закінчивши свою бесіду словами: «Чуй і бач!» - так Святе Євангеліє говорить, - і додав: - Будуть глухі й сліпі!»
З книги: «Повчання і пророцтва старця-Лаврентія Чернігівського», 1994р.
Коментарі (1)
Залишити коментар