10-та неділя після П’ятдесятниці. Глас 1.
Сщмч. Мирона, пресвітера (250). Прп. Аліпія, іконописця Києво-Печерського, в Ближніх печерах (бл. 1114). Мч. Павла, мц. Юліанії та ін. (бл. 273). Мчч. Фірса, Левкія, Короната і воїнів їхніх (249 – 251). Мч. Патрокла (270 – 275). Мчч. Стратона, Филипа, Євтихіана і Кипріана (бл. 303). Ікони Божої Матері, названої «Додання розуму» (перехідне святкування в першу неділю після 15 серпня).
Євангельські читання на літургії:
Апостол: 1 Кор., 131 зач., IV, 9 – 16.
Євангеліє: Мф., 72 зач., XVII, 14 – 23.
Преподобний Аліпій Печерський – іконописець, чудотворець і подвижник
Преподобний Аліпій Печерський, один із найшанованіших святих Києво-Печерської Лаври, народився близько 1065–1070 років і з молодих літ став учнем грецьких іконописців, які прикрашали Успенський собор Печерського монастиря. Вже тоді він був свідком дивного чуда: коли майстри розписували вівтар, сама собою з’явилася ікона Пресвятої Богородиці, яка засяяла яскравіше сонця. З її вуст вилетів голуб, довго літав по храму, а потім повернувся в уста Спасителя.
Прийнявши чернечий постриг, преподобний Аліпій поєднував подвижницьке життя з іконописом. Він ніколи не брав плати за свої роботи, а отримані пожертви ділив на три частини: для придбання матеріалів до ікон, для милостині бідним та на потреби обителі. Ніч він проводив у молитві, а вдень зі смиренням і чистотою серця писав священні образи.
Господь прославив свого угодника численними чудесами. Одного разу він зцілив тяжко хворого, помазавши його рани іконними фарбами та напоївши його водою після священицького умивання рук. Іншим разом, коли ченці наклепали на нього, ніби він утримав срібло за ікони, Господь дивним чином сам написав образи на принесених дошках, виправдавши невинного подвижника.
Навіть після смерті преподобного Аліпія Господь продовжував являти чудеса через його ікони. Під час великої пожежі на Київському Подолі згоріла церква, де знаходилися сім його ікон, але всі вони залишилися неушкодженими.
Перед смертю преподобний Аліпій, вже нездатний встати з ліжка, отримав від Ангела нерукотворну ікону Успіння Пресвятої Богородиці, яка стала останнім дивом у його житті. Віддавши Богові душу, святий був похований у Ближніх печерах Лаври.
Нехай життя цього великого святого надихає нас на шлях смирення, чистоти та довіри Богові, а його заступництво дарує нам благодать і зцілення!
Моли Бога за нас, преподобне отче Аліпіє!