Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
20-та неділя після П’ятдесятниці. Глас 3-й. Апостола і євангеліста Луки (І). Мч. Марина Аназарвського (ІV). Прп. Юліана Перського (ІV). Вмц. Злати (Хриси) Мегленської (1795,Болг.). Собор святих цілителів (перехідне святкування у неділю, найближчу до 17 – 18 жовтня).
Апостол та Євангеліє дня:
Ран. – Єв. 9-е, Ін., 65 зач., XX, 19 – 31.
Літ. – Гал., 200 зач., I, 11 – 19. Лк., 30 зач., VII, 11 – 16.
Ап.: Кол., 260 зач. (від половини), IV, 5 – 9, 14, 18. Лк., 51 зач., X, 16 – 21
Серед новозавітних авторів та апостольських мужів постать святого євангеліста Луки вирізняється дивовижною всебічністю дарів, витонченою освіченістю та глибоким молитовним серцем. Він увійшов в історію Церкви не лише як автор третього канонічного Євангелія та книги Діянь святих апостолів, але й як перший християнський іконописець, талановитий лікар і невтомний супутник першоверховного апостола Павла. Його священні тексти дихають радістю, всеосяжним милосердям Христовим та особливою увагою до знедолених, грішників, що каються, і святості Пречистої Діви Марії.
Святий Лука народився в сирійській Антіохії — одному з найбільших інтелектуальних і культурних центрів тодішнього античного світу. Будучи греком за походженням, він здобув ґрунтовну класичну освіту: досконало володів літературною грецькою мовою, вивчав грецьку філософію, юриспруденцію, а також опанував мистецтво лікування та живопису.
Почувши про чудеса й проповідь Господа нашого Ісуса Христа в Галілеї та Юдеї, Лука прибув до Палестини. Зустріч зі Спасителем назавжди змінила його життя: щиро прийнявши євангельське благовістя, він залишив світські амбіції та увійшов до обраного кола сімдесяти апостолів Христових (Лк. 10:1).
Разом із праведним Клеопою святий Лука був тим самим учнем, якому Воскреслий Спаситель явився на шляху до Еммауса (Лк. 24:13–35). Під час цієї таємничої подорожі серця апостолів «палали», коли Христос відкривав їм таємниці Святого Письма про Свої страждання та славу, а очі їхні відкрилися лише під час благословення й ламання хліба. Цей живий досвід спілкування з Воскреслим став основою всього подальшого місіонерського подвигу святого євангеліста.
Святий Лука залишив Церкві найбільший за обсягом внесок серед новозавітних письменників. Його праці адресовані наверненим із язичництва християнам і вирізняються високим літературним стилем та історичною точністю.
Євангеліє милосердя і радості: Текст святого Луки називають «Євангелієм блудного сина» та «Євангелієм милосердного самарянина», адже саме Лука зберіг для нас ці безцінні притчі Христа. Він особливо підкреслює, що спасіння прийшло для всіх народів без винятку, а Бог шукає кожну загублену вівцю.
Богородичні глави: Саме від Луки ми дізнаємося найдокладніші подробиці про Благовіщення Пресвятої Богородиці, зустріч Діви Марії з праведною Єлисаветою, Різдво Спасителя у вертепі, поклоніння вифлеємських пастухів та Стрітення Господнє в Єрусалимському храмі. За переданням, багато з цих подробиць святий почув безпосередньо з уст Божої Матері.
Книга Діянь святих апостолів: Будучи безпосереднім свідком зародження ранньої Церкви, Лука створив першу історію християнства — від Вознесіння Христового та зішестя Святого Духа в день П'ятидесятниці до римських уз апостола Павла.
У християнській символіці євангеліст Лука позначається крилатим тільцем (волом). Ця жертовна тварина нагадує про те, що його Євангеліє починається зі священницького служіння праведного Захарії в храмі і розкриває Христа як вічну Первосвященницьку Жертву за гріхи людства.
Священне церковне передання шанує апостола Луку як родоначальника християнської іконографії. З любові до Пречистої Діви та бажання зберегти Її земний лик для наступних поколінь, святий Лука олійними фарбами на дерев'яній дошці написав перші ікони Божої Матері з Предвічним Дитятком на руках.
Коли святий приніс перші образи Богородиці, Пречиста промовила благословенні слова: «Благодать Народженого від Мене і Моя нехай буде з цими іконами».
Пензлю апостола Луки церковна історія приписує першообрази найвідоміших іконографічних типів:
Одигітрія (Провідниця): образ, де Богородиця вказує рукою на Христа як на Дорогу, Правду і Життя.
Елеуса (Замилування або Ніжність): іконографічний тип, що ліг в основу Вишгородської (Владимирської) ікони, де Немовля Христос припадає щокою до щоки Матері.
Кіккська, Смоленська та Ченстоховська (Белзька) ікони: чиї списки століттями прославлялися численними чудесами по всьому християнському світу.
Крім того, за переданням, апостол написав і перші ікони святих первоверховних апостолів Петра і Павла, започаткувавши традицію шанування святих образів, підтверджену згодом Вселенськими соборами.
Значну частину свого життя святий Лука присвятив місіонерським подорожам разом з апостолом народів Павлом. Він супроводжував його в Греції, Македонії, Малій Азії та Римі. Лука ділив із Павлом небезпеки морських бур, голод, ув'язнення та кайдани.
У своїх посланнях апостол Павло зворушливо називає його: «Лука, лікар улюблений» (Кол. 4:14), а під час останнього римського ув'язнення перед власною стратою з гіркотою пише до Тимофія: «Один Лука зі мною» (2 Тим. 4:10). Святий євангеліст не залишив свого духовного наставника навіть тоді, коли інші відступили через страх репресій.
Після мученицької кончини апостола Павла в Римі святий Лука продовжив апостольські труди. Він проповідував Євангеліє в Італії, Галлії, Далмації, Лівії, Єгипті та Греції. У похилому віці, близько 84 років, проповідуючи в Ахаї (Греція), святий апостол прийняв мученицьку кончину за вірність Христу: язичники повісили його на оливковому дереві в місті Фіви. Його чесні мощі, від яких відбувалися численні зцілення хвороб очей і тіла, згодом були перенесені до Константинополя, а нині спочивають у Падуї (Італія).
У результаті календарної реформи Православної Церкви України (переходу на новоюліанський стиль) дні нерухомих церковних свят змістилися на 13 днів назад:
День пам'яті святого апостола і євангеліста Луки:
За новоюліанським календарем — 18 жовтня.
За юліанським календарем (старим стилем) — 31 жовтня.
Собор святих сімдесяти апостолів: вшановується 4 січня (за новим стилем).
Цього дня у храмах звершується урочиста Літургія, на якій віряни моляться за зцілення від хвороб, мир і духовне прозріння.
Святий апостол і євангеліст Лука традиційно вважається небесним покровителем фахівців кількох важливих професій, а також молитовником за всіх, хто потребує Божої допомоги:
Покровитель лікарів і медиків: лікарі, хірурги, медсестри та фармацевти вважають святого своїм заступником перед Богом і моляться йому перед складними операціями та постановкою діагнозу.
Покровитель художників та іконописців: митці просять у євангеліста Луки натхнення, чистоти помислів та благодатної майстерності під час написання священних образів.
Молитва про зцілення очних недугів і душевних страждань: святому моляться про відновлення фізичного зору, позбавлення від сліпоти, а також про зцілення від духовної сліпоти — невірства, зачерствілості серця й зневіри.
«О, святий і всехвальний апостоле та євангелісте Христовий Луко! Ти був лікарем тіл і душ людських, благовісником Божественного милосердя та першим живописцем пречистого лику Божої Матері. Поглянь милостиво на нас, немічних і скорботних, що прибігаємо до твого заступництва. Вимоли у Господа нашого Ісуса Христа зцілення душевних і тілесних недугів наших, мир для землі нашої української та захист від усякого зла. Просвіти розум наш світлом пізнання Святого Євангелія, зміцни у вірі й братолюбстві, щоб за твоїми святими молитвами ми непорочно пройшли земний шлях і сподобилися споглядати славу Пресвятої Трійці на віки віків. Амінь».
Життя святого євангеліста Луки вчить кожного християнина віддавати всі свої таланти — чи то науку, чи мистецтво, чи щоденну працю — на служіння Богові й ближнім, несучи у світ радість і зцілююче Христове світло.
