В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри у Христі!
Сьогодні ми роздумуємо над глибокими словами Господа нашого Ісуса Христа, які записані у Святому Євангелії від Марка:
"І почав Він навчати їх, що Синові Людському треба багато постраждати, і відцураються від Нього старші, і первосвященики, і книжники, і вб’ють Його, і по трьох днях Він воскресне. І говорив про це відкрито. А Петро, набік Його взявши, став Йому докоряти. Він же, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докорив Петра, сказавши: Відійди від Мене, сатано, бо думаєш не про Боже, а про людське! І, прикликавши народ із учнями Своїми, сказав їм: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною. Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене й Євангелії, той її спасе. Бо яка користь людині, коли вона здобуде увесь світ, але занапастить душу свою? Або що дасть людина взамін за душу свою? Бо коли хто посоромиться Мене й слів Моїх у роді цьому перелюбному й грішному, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Отця Свого зі святими Ангелами. І сказав їм: По правді кажу вам, що деякі з тих, хто тут стоїть, не зазнають смерти, аж поки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі." (Мк. 8:31 – 9:1)
Ці слова звернені не тільки до учнів, а й до всіх нас. Господь відкриває Своїм учням таємницю страждань, смерті і Воскресіння. Але як важко було це прийняти навіть найближчим Його учням! Петро, в якому тільки-но Господь бачив скелю віри, тут виявляється несвідомим знаряддям ворога. Він намагається вмовити Христа не йти шляхом страждання, а Христос відповідає йому суворо: "Відійди від Мене, сатано!".
Чому ж така жорстка відповідь? Тому що Петро говорить людськими міркуваннями, він не розуміє, що через Голгофу відкривається Воскресіння.
Далі Господь пояснює основний закон духовного життя: "Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною".
Що означає взяти свій хрест? Це означає нести всі труднощі, випробування та скорботи, які зустрічаються на нашому життєвому шляху, з терпінням і вірою. Це означає боротися зі своїми пристрастями, перемагати гріх, жити не для себе, а для Бога і ближніх.
Сьогодні багато хто шукає легкого життя, намагається уникнути будь-якого болю і самопожертви. Але Господь говорить, що тільки той, хто втрачає свою душу заради Нього, той її збереже. Якщо ми живемо тільки для себе, для своїх задоволень і вигоди, то наша душа поступово гине. А якщо ми жертвуємо собою заради Бога, ближніх, істини – тоді ми набуваємо справжнє життя.
Святі отці кажуть: "Немає воскресіння без Голгофи". Якщо ми хочемо мати радість вічного життя, ми повинні пройти через страждання, терпіння і подвиг віри.
Закінчується ця частина Євангелія словами Христа: "Дехто з тут присутніх не зазнають смерті, поки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі".
Про що говорить Господь? Святі отці пояснюють, що це пророцтво сповнилося вже через кілька днів, коли троє учнів – Петро, Яків і Іван – побачили Преображення Господнє на горі Фавор. Вони побачили Його славу ще до Його страждань, як свідчення того, що хрест не є кінцем, а лише шляхом до слави Божої.
Дорогі брати і сестри! Ці слова Євангелія – не просто історія, а безпосередній заклик до нас сьогодні.
Чи готові ми зректися себе і взяти свій хрест?
Чи готові ми слідувати за Христом, навіть якщо цей шлях веде через скорботи і труднощі?
Чи цінуємо ми свою душу більше, ніж земні блага і тимчасові задоволення?
Господь дає нам відповідь: тільки той, хто йде шляхом хреста, знайде справжню радість і вічне життя. Нехай же Його слова увійдуть у наші серця, зміцнять нас у випробуваннях і приведуть до спасіння!
Амінь.
