Во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Притча про запрошених на бенкет (Лк 14: 16-24)
"Один чоловік зробив велику вечерю і запросив багатьох..." (Лк. 14:16)
Сьогоднішнє читання з Євангелія від Луки розповідає нам притчу про велику вечерю. Господь, через цей образ, відкриває нам істину про Царство Небесне. Вечеря, яку приготував господар, — це символ Божого поклику, Його любові та милості до кожного з нас.
Господар, який кличе гостей, — це Сам Господь Бог, Який запрошує нас до участі в Його вічній радості. Але подивіться, як багато запрошених відмовляються прийти, виправдовуючись земними турботами: один купив поле, інший — волів, ще один одружився.
Святитель Іоанн Златоуст зауважує:
"Ці люди не грішать самими справами — вони грішать тим, що земне ставлять вище за духовне. Поле, воли й шлюб самі по собі не є злом, але, коли вони стають перепоною для спасіння, тоді вони стають згубними для душі."
Ці виправдання нагадують нам про нашу власну прив’язаність до земного. Як часто ми відмовляємося від Божого поклику через зайнятість, лінощі чи байдужість! Чи не є ми схожими на тих запрошених, які кажуть: "Вибач, не можу прийти"?
Проте Бог, Який є любов, не зупиняється. Господар посилає своїх слуг, щоб вони привели всіх — бідних, хворих, убогих і сліпих. Це нагадує нам про слова преподобного Єфрема Сиріна:
"Господь кличе не тих, хто вважає себе праведником, а тих, хто визнає свою неміч і потребу в Його милості."
Церква — це місце, де кожен може знайти спасіння, незалежно від свого становища чи минулого. Важливо лише відповісти на цей поклик.
Але останні слова притчі викликають тривогу:
"Кажу вам, що жоден із тих запрошених не скуштує моєї вечері, бо багато покликаних, та мало обраних" (Лк. 14:24).
Ці слова нагадують нам, що не достатньо лише бути покликаним. Треба з вірою та смиренням прийти до Господа і брати участь у Його благодаті. Святитель Григорій Великий говорить:
"Не той спасеться, хто лише чує слово Боже, але той, хто виконує його у своєму житті."
Дорогі брати і сестри, нехай ця притча буде для нас нагадуванням про важливість духовного життя. Відкриймо наші серця для Бога, прислухаймося до Його поклику й не відмовляймося від Його благословень через тимчасові турботи.
Прийдімо до Небесної Вечері, яку Господь приготував для нас у Своїй Церкві, щоб бути з Ним у радості вічного життя.
Амінь.
Оцініть статтю:
⭐⭐⭐⭐⭐ (4.9 з 5, на основі 4 голосів)
