Проповідь про Страшний Суд на Євангеліє від Матфія 25:31-46
Возлюблені браття і сестри у Христі!
Із трепетом серця нашого і глибокою пошаною схиляємось перед пресвітлим образом Страшного Суду, що сам Христос, Владика Небес і Землі, відкриває нам у святому Євангелії. «Коли прийде Син Людський у славі Своїй… тоді сяде на престолі слави Своєї, і всі народи зберуться перед Ним» (Мф. 25:31-32). Справедливий Суддя, що є і Агнцем заколеним, і Царем вічним, розділить всіх людей, як розділяє світло темряву, добро зло, істину облуду.
Діла милосердя — міст до вічності
Ось, браття мої, бачимо ми, як Спаситель наш закликає нас творити діла правди і любові. «Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене…» (Мф. 25:35-36). І праведники, що не шукали слави, а лише служили в ім’я Господнє, здобувають вінець життя вічного!
Блаженний Августин нагадує нам: «О душа, коли ти любиш, ти вже є у Бозі, бо Бог є Любов». Воістину, любов наша — дзеркало нашого серця! Якщо любимо ми нужденного, любимо ми Христа. Якщо допомагаємо бідному, будуємо ми храм у вічності.
Горе тим, що мають серце холодне
Але жах огортає душу, коли читаємо слова Христові до тих, що стоять ліворуч: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний…» (Мф. 25:41). За що така кара? За холодність серця, за байдужість, за те, що не дали ми голодному хліба, не напоїли спраглого, не прийняли мандрівника.
Святі отці, дорогі браття, кажуть нам: «Не лише злоба вбиває душу, але й байдужість умертвляє її». Адже як може той, хто не любить ближнього, бути в Господньому світлі? Як може той, хто не милує, отримати милість?
Заклик до покаяння і добрих діл
То ж схилімо серця наші, дорогі у Христі, та спрямуймо шлях свій на праведність. Чи не нині настав час для милостині? Чи не тепер належить простягнути руку допомоги? О не барімося, бо година Суду гряде, і кожен, хто чинить діла любові, стане праворуч Господа, а хто черствіє в серці своєму, буде відлучений!
Святий Августин каже: «О, як страшно не любити! Бо хто не любить, той уже мертвий». Нехай же кожен із нас, хто слухає це слово, запалиться полум’ям віри, щоби в день Господній почути благословенні слова: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство!» (Мф. 25:34).
Амінь.
