В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Дорогі браття і сестри,
Сьогодні у недільному Євангелії від Матфея (8:5-13) ми чули розповідь про те, як Христос зцілює слугу сотника. Ця історія є глибоким уроком смирення та віри, що актуальний і для нас сьогодні.
Сотник — окупант зі смиренним серцем
Римський сотник у часи Ісуса Христа був, по суті, окупантом. Це була людина з великими повноваженнями на території Ізраїлю, яка могла засудити будь-якого юдея до ув'язнення і навіть до смерті. Проте, ми бачимо, що цей сотник, будучи язичником, який не знав юдейської духовності і жив за законами совісті, а не за Законами Божими, знайшов у собі сили усвідомити свою недостойність та гріховність перед Богом.
Коли Христос запропонував піти до його дому, щоб зцілити слугу, сотник відповів, що його дім не достойний прийняти Христа. Це було глибоке смирення — не лицемірне, не награне, а щире, що походило від самого серця. Він усвідомлював свою гріховну людську немічність і недосконалість перед Творцем.
Приклад віри, що перевершує очікування
Христос відзначив, що Він не знайшов серед ізраїльського народу такого смирення, яке побачив у цьому язичнику. Господь приймає його прохання і зцілює слугу Своїм словом на відстані, бо Божа благодать не має кордонів і меж.
Сьогоднішнє Євангеліє показує нам, що смирення, як великий плід покаяння, відкриває перед нами можливість не лицемірно, а щиро свідчити перед Христом про наші сподівання. Господь приймає і відгукується на наші щирі прохання.
Натомість, якщо ми з лицемірством або гординею звертаємося до Христа, Він не чує нас. Це ми бачимо на прикладі фарисеїв, які часто спокушали Христа, і Він відкидав їхні лицемірні побажання.
Чисте серце і смиренна душа
Коли ж чисте серце, сповнене смирення та віри, вірить, що Христос може зцілити, таке прохання завжди буде почуте і виконане. Для Бога немає нічого ціннішого, ніж душа смиренна, душа, яка покаялася, душа, яка очікує від Христа з чистим серцем.
Тож, дорогі браття і сестри, докладаймо і ми у своєму житті зусиль, щоб очистити наші серця через Таїнство Покаяння. Очистимо наші серця від лицемірства, гордині та інших страшних пороків, якими усіяне наше життя. Це дозволить нам гідно вітати Христа, зі смиренням звертатися до Нього в молитвах, отримувати Його благодать і наслідувати Царство Боже.
