Проповідь у неділю 2-гу після п'ятдесятниці. Покликання апостолів

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри,

Сьогодні, у недільному Євангелії від святого апостола і євангеліста Матфея, у четвертій главі, ми з вами чули зворушливу розповідь про те, як Господь наш Ісус Христос розпочинає Своє євангельське служіння і збирає Своїх перших учнів.

Що ж ми бачимо? Христос шукає Своїх учнів не серед мудреців віку цього, не серед рабинів чи тих, хто проповідує в синагогах. Ні! Він іде до простих рибалок, до тих, чиї руки були звичні до праці, а серця — до смирення. Він звертається до них, промовляючи: "Ідіть за Мною!"

І вони, почувши Його заклик, відгукуються. Вони кидають свої сіті, полишають усе своє минуле, усе, до чого були прив'язані, і йдуть за Христом!

На минулому тижні ми чули з вами 10-ту главу від євангеліста Матфея, де Христос говорить про те, що той, хто не залишить батька свого і матір свою, і не піде за Ним, той не наслідує Царства Його. І ось сьогодні ми бачимо цей живий приклад, про який говорив нам Христос.

Що ж означає справжнє слідування за Ним? Це слідування, яке перевертає наш світ. Бо ми виходимо з нього, як апостоли вийшли зі своїх рибальських човнів. Так і кожен, хто бажає слідувати за Христом, повинен вийти з того світу, в якому він жив раніше.

Бо весь цей світ – миттєвий. Весь цей світ перебуває в гріху і в пітьмі. І тільки слідування за Христом є справжнім і вічним перебуванням людини. Бо як сказав блаженний Августин: "Господи, Ти сотворив нас для служіння Свого, але безумність наших сердець не дозволяє нам бачити Тебе. І тільки Твій заклик веде нас у тишину Царства Твого."

І ця тишина вічності, яка звучить для кожного з нас по-різному. І в житті кожної людини буває цей день, коли Христос стукає і в його двері. Але, на жаль, не у всіх нас вистачає мужності, вистачає праведності, щоб слідувати за Ним.

Бо слідування за Христом — це є слідування в Царство вічності, в Царство слави Божої.

Тож, дорогі браття і сестри, будемо і ми наслідувати подвиг апостолів, подвиг праведників. Будемо йти за Христом, незважаючи на те, до чого прикуте наше серце в цьому матеріальному світі. І, вирвавши його з цих кайданів, будемо слідувати за Христом у Царство Його.

Амінь.