В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!
Сьогоднішнє Євангеліє (Ін. 5:1–15) розповідає нам про чудесне зцілення, яке звершив Господь наш Ісус Христос біля Овечої купальні в Єрусалимі. Там лежало багато хворих, сліпих, кульгавих, розслаблених, які чекали, щоб вода збурилася, бо ангел Господній сходив час від часу й збурював воду, і перший, хто входив, отримував зцілення.
І ось лежав там один чоловік, хворий вже тридцять вісім років. Господь, побачивши його, питає: «Чи хочеш бути здоровим?» (Ін. 5:6). І отримує відповідь, що той не має людини, яка б допомогла йому.
Цей образ глибоко символічний. За словами блаженного Августина:
«Хворий той — образ цілого людства; бо через Адама всі ми розслаблені, і нікого не було, щоб спасти нас, окрім Самого Бога» (In Joann. Evang., Tract. XVII).
Господь Ісус не чекає, поки вода збуриться. Він — Сам Животворна Вода. Він — джерело життя і милості. Його слово — сильніше за ангела, бо Він Сам — Бог.
Коли Христос каже: «Встань, візьми ложе твоє і ходи» (Ін. 5:8), — це не лише фізичне зцілення. Це — знак духовного воскресіння. Людина, що довго лежала в гріху, підводиться.
«Ходи — значить, живи; не лежи більше у лінощах гріха, але дієво йди за Христом», — говорить святий Августин (Tract. XVII).
Цей чоловік хворів 38 років — і це теж має значення. Блаженний Августин пояснює, що це число символізує неміч людського закону, який не міг дати спасіння без благодаті:
«Тридцять вісім — число без двох: без любові до Бога і до ближнього. Бо Закон навчає, але не дає сили любити. Лише Христос дає любов через Духа Святого» (Tract. XVII).
Це чудо звершене в суботу. Іудейські старші обурені тим, що зцілений носить своє ложе в день суботній. Та Христос відкриває глибину: «Отець Мій досі діє, і Я дію» (Ін. 5:17). Бо Божа любов не знає відпочинку, коли бачить страждання.
Возлюблені! Сьогодні Господь звертається і до нас:
«Чи хочеш бути здоровим?»
Не тільки тілом, а душею? Чи хочеш встати з ложа гріха, байдужості, образи, страху, зневіри?
Чи хочеш зцілення від пристрастей, які сковують тебе вже не перший рік?
Тоді відповідай як той чоловік: «Немає в мене людини…», і тоді перед тобою стане не просто людина, а Син Божий, Який Сам став Людиною, щоб спасти тебе.
«Ми всі хворі, і всі потребуємо Лікаря; цей Лікар — Христос, Який зцілює не лише тіло, а й душу» (Августин, Tract. XVII).
Пам’ятаймо також, що Христос після зцілення зустрічає його у храмі і говорить: «Ось ти став здоровим, більше не гріши, щоб чого гіршого не сталося з тобою» (Ін. 5:14). Це важливе застереження: тілесне зцілення — лише початок. Головне — оновлення серця, навернення і святе життя.
Нехай же і ми сьогодні підіймемося з ложа нашої духовної немочі. Нехай наше життя стане дорогою, якою ми будемо йти за Христом — Лікарем, Учителем і Спасителем наших душ.
Амінь.
