Родовід Христа як шлях Божого милосердя до спасіння людства (Мф: 1.1-25)

Зміст проповіді

1. Вступ

• Благословення і звернення до вірних

• Євангеліє дня: родовід і народження Ісуса Христа

• Запитання: чому Євангеліє починається з родоводу?

2. Родовід Христа як історія спасіння

• Родовід — не формальний перелік імен, а свідчення Божого домобудівництва

• У родоводі: праведники і грішники, царі і прості люди

• Христос входить у всю повноту людської історії

• Бог не цурається людської немочі

3. Втілення як виконання пророцтв

• Христос приходить у визначений Богом час

• Домобудівництво спасіння було задумане ще в Старому Завіті

• Народження Христа — початок перемоги над гріхом і прокляттям

4. Христос — Спаситель і Агнець Божий

• Значення імені Ісус — «Господь спасає»

• Христос як Агнець, Який бере на Себе гріх світу

• Ясла і Хрест як єдина тайна жертви

• Народження Христа вже провіщає Голгофу

5. Євхаристія — продовження Втілення

• Христос став людиною, щоб ми стали причасниками Божого життя

• Свідчення блаженного Августина про Євхаристію

• Христос — не символ, а Живий Дар у Святій Чаші

• Євхаристія як участь у Голгофській жертві

6. Старозавітні прообрази спасіння

• Через Єву — гріх, через Богородицю — спасіння

• Через древо пізнання — прокляття, через Хрест — життя

• Єдність Старого і Нового Завітів

7. Літургійний вимір Євангелія

• Кожна Літургія як входження в таємницю Втілення

• Причастя як джерело життя вічного

• Підготовка серця до Святої Чаші

8. Заклик до вірних

• Уважно слухати Євангеліє

• Жити літургійним життям Церкви

• Причащатися з вірою, покаянням і любов’ю

9. Завершення

• Підсумок: родовід Христа — шлях Божого милосердя

• Євхаристія — центр життя Церкви

• Заключне «Амінь»

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

У сьогоднішньому недільному Євангелії від святого апостола Матфея, у першій главі, ми чули родовід Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. І природно постає запитання: чому євангеліст саме з родоводу починає благовістя про Христа?

Тому що цей родовід є не просто історичним переліком імен, а свідченням Божого домобудівництва спасіння. У ньому ми бачимо пророків і праведників, царів і простих людей, багатих і бідних, а поруч із ними — і грішників. Цей символічний і водночас реальний ланцюг поколінь, за свідченням багатьох святителів Церкви, відкриває нам велику істину:
Христос увійшов у родовід не лише праведників, але й грішників.

Він прийшов у цей світ, щоб здійснилися пророцтва старозавітних пророків, щоб гріх і прокляття були переможені, щоб людство, яке протягом п’яти тисячоліть жило в очікуванні спасіння і не мало повноти надії на Царство Небесне, нарешті отримало надію на життя вічне у Бозі, в Царстві слави.

Як зазначають тлумачі Нового Завіту, Христос прийшов у той час, коли людство було готове Його прийняти. Бо домобудівництво нашого спасіння було задумане Богом задовго до Втілення Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Він став людиною, щоб ми, за словом блаженного Августина, могли причаститися Його Небесного Тіла і Небесної Крові та перебувати в Ньому.

У цьому ж світлі ми розуміємо і старозавітні прообрази:
через одну жінку — Єву — гріх увійшов у світ, а через іншу — Пресвяту Богородицю і Приснодіву Марію — гріх був знищений. Як через древо пізнання добра і зла людству було принесене прокляття, так через Древо Голгофського Хреста нам було дароване життя вічне.

Тому в кожній Божественній літургії, у Таїнстві Святої Євхаристії, ми таїнственно стаємо учасниками того ж самого Втілення, тієї ж Голгофської жертви і того ж спасіння роду людського. Саме про цю тайну символічно і богословськи ми читаємо в сьогоднішньому Євангелії — тайну, яка готувалася тисячі років і нині стала доступною кожному з нас.

Отже, дорогі браття і сестри, будемо уважно дослухатися до слів Євангелія і вдивлятися в його текст як у підготовку людства до Святої Євхаристії, у якій ми покликані бачити не просто хліб і вино, але істинне Тіло і істинну Кров Господа нашого Ісуса Христа.

Амінь.