Згадка про недільне Євангеліє від Іоанна (Ін. 1:43–51).
Події відбуваються після Богоявлення — після Хрещення Ісуса Христа в Йордані.
Христос починає Своє земне служіння і збирає перших учнів.
Особливість: Господь шукає не великих мудреців світу, а людей простих, але чистих серцем.
Через цю подію Євангеліє відкриває нам шлях, яким людина приходить до пізнання Бога.
Христос знаходить Пилипа і говорить йому: «Іди за Мною».
Цей короткий заклик змінює життя людини.
Вони не були книжниками чи богословами.
Це були прості люди — рибалки, але з чистим серцем.
Вони мали головне — щире прагнення пізнати Божу істину.
Пилип одразу приймає Христа і поспішає до Натанаїла.
Він говорить: «Ми знайшли Того, про кого писали Мойсей у Законі і пророки».
За словами блаженного Августина, Пилип не говорить просто «учителя» чи «пророка», а Того, кого очікував увесь Ізраїль.
Людина, яка знаходить Христа, не може мовчати.
Вона прагне поділитися цією радістю з іншими.
Натанаїл відповідає словами:
«Чи може бути щось добре з Назарета?»
Це прояв людського сумніву.
У житті людини часто виникають сумніви.
Вони з’являються через:
слабкість людської природи
життєвий досвід
втрату довіри через різні обставини.
Сумнів сам по собі не є гріхом.
Важливо, що людина робить із цим сумнівом:
закривається від Бога
чи шукає відповіді.
Пилип каже Натанаїлові: «Прийди і подивися».
Натанаїл приходить і зустрічається з Христом.
Христос відкриває його серце і показує, що знає його.
Сумніви Натанаїла зникають.
Він визнає:
«Равві! Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів».
Євангеліє показує нам шлях до віри:
пошук Бога
сумнів
зустріч із Христом
народження віри.
Кожна людина проходить цей духовний шлях у своєму житті.
Сьогодні, приступаючи до чаші Христової, ми повинні:
відкрити своє серце для Бога
не залишатися у своїх сумнівах
шукати живу зустріч із Христом.
Якщо ми будемо наслідувати приклад апостолів, то і для нас відкриється те, про що сказав Христос:
«Побачите небо відкрите і ангелів Божих, що сходять і восходять до Сина Людського».
І тоді наше життя стане шляхом до Царства Божого.
Дорогі браття і сестри!
Сьогодні за Божественною літургією ми чули недільне Євангеліє від Іоанна Богослова — уривок із першої глави, з 43-го по 51-й вірш.
Цей євангельський уривок розповідає нам про події, які сталися після Богоявлення, після того як Господь наш Ісус Христос прийняв хрещення від Іоанна Предтечі і вийшов на Своє земне служіння.
І перше, що робить Христос, — Він починає збирати Своїх учнів.
Звернімо увагу: Господь іде не в синагоги, не до богословських чи філософських шкіл. Він шукає не вчених і не мудреців цього світу.
Він збирає людей чистих серцем.
І, як ми чули сьогодні з Євангелія, цими людьми були прості рибалки. Але вони мали те, чого часто не вистачає людям освіченим — щире прагнення пізнати Божу істину.
Першим, кого зустрів Христос, був Пилип.
І Пилип з відкритим серцем приймає Спасителя.
Але він не залишає цю радість тільки для себе. Він поспішає до Натанаїла і говорить йому:
«Ми знайшли Того…»
Блаженний Августин звертає увагу на ці слова. Пилип не каже: «Ми знайшли учителя» чи «ми знайшли пророка». Він говорить: «Ми знайшли Його».
Тобто Того, на кого чекали покоління.
Того, про кого говорили пророки.
Того, Хто мав звершити старозавітні пророцтва і визволити людину від гріха та смерті.
Але Натанаїл сумнівається.
І саме тому сьогоднішнє Євангеліє є таким близьким для кожного з нас. Бо воно показує людську природу.
У нашому житті теж дуже багато сумнівів.
І ці сумніви часто народжуються з нашого досвіду, з наших падінь, з тих ситуацій, у яких наша довіра була зранена або похитнулася.
Тому інколи і ми сумніваємося — у словах, у настановах, у заповідях Церкви.
І часто ми очікуємо, що Господь особливим чином постукає до нашого серця, як у сьогоднішньому Євангелії, щоб і ми могли побачити і почути голос Божий — голос істини.
Але головне питання полягає в іншому.
Чи вистачить нам мудрості, як у Натанаїла, побачити Христа?
Чи вистачить нам духовного зору побачити Його істину в Церкві Божій?
Бо, як показує Євангеліє, не всі на це здатні.
Багато людей залишаються у своїх сумнівах і через них не можуть відкрити своє серце для Бога.
Тому сьогодні, приступаючи до чаші Христової, ми повинні взяти приклад із сьогоднішнього Євангелія.
Ми повинні надихатися вченням Господа нашого Ісуса Христа, щоб розвіяти свої сумніви і пізнати Його через велике таїнство Церкви.
І тоді, за словом Спасителя, ми побачимо більше —
побачимо, як ангели Божі сходять і восходять до Сина Людського,
і станемо спадкоємцями Царства Божого.
Амінь.
Андрій (Павлушенко)