1 жовтня Православна Церква з особливою урочистістю відзначає свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це день, який для мільйонів вірян є символом незримої, але відчутної опіки Цариці Небесної над родом християнським. Це свято не належить до дванадесятих, але за своїм значенням та любов’ю народу воно стоїть в одному ряду з найвеличнішими церковними подіями.
В основі свята лежить не євангельська подія чи епізод із земного життя Богородиці, а диво, яке сталося вже після Її Успіння — явище Матері Божої у Влахернському храмі Константинополя. Це видіння стало прообразом заступництва, яке Пречиста Діва простирає над усіма, хто з вірою прибігає до Неї.
Чудесне явлення у Влахернах: Історія свята
Рік 910-й від Різдва Христового. Могутня Візантійська імперія переживає один із найдраматичніших моментів своєї історії. Столиця імперії, Константинополь (Царгород), опиняється в щільній облозі ворогів. За різними історичними джерелами, це могли бути сарацини (араби) або ж язичницькі племена русів та болгар . Місто було виснажене, сили захисників танули, і над жителями нависла смертельна загрога. Єдиною надією залишалася молитва та віра в заступництво Небесних сил.
У передмісті столиці, Влахернах, знаходився знаменитий храм, збудований ще за імператора Юстиніана. Саме там зберігалася велика святиня християнського світу — Риза (омофор) Пресвятої Богородиці, Її головне покривало та частина пояса, перенесені з Палестини ще у V столітті . У неділю, 1 жовтня, під час всенічного бдіння храм був переповнений людьми, які слізно молилися про порятунок від "чужинців".
Серед тих, хто молився, були двоє угодників Божих — святий Андрій, Христа ради юродивий (слов'янин за походженням, який потрапив у рабство до Константинополя), та його учень святий Єпіфаній . О четвертій годині ночі, коли молитва сягнула найвищої напруги, блаженний Андрій, підвівши очі, побачив дивовижне видіння.
Повітрям від царських врат до вівтаря йшла Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом. Її супроводжував сонм святих: Іоанн Хреститель (Предтеча), святий апостол Іоанн Богослов та безліч інших праведників, які співали духовні гімни . Досягнувши вівтаря, Пречиста Діва схилила коліна і довго молилася зі сльозами за людей, що стояли в храмі. Закінчивши молитву, Вона зняла зі Своєї голови блискуче покривало (омофор) і, "з великою урочистістю", розпростерла його над усіма людьми, що молилися, символічно захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих .
Святий Андрій, тремтячи від благоговіння, запитав учня: "Чи бачиш, Єпіфанію, Царицю і Владичицю, яка молиться за весь світ?" Єпіфаній відповів: "Бачу, святий отче, і жахаюся!" . Доки Богородиця була в храмі, покривало залишалося видимим, а коли Вона відійшла, воно стало невидимим, але благодать і захист залишилися з людьми.
Невдовзі після цього дива вороги відступили від міста. За переказами, раптово здійнялася сильна буря, яка розкидала ворожі кораблі . Константинополь було врятовано.
Від Константинополя до Києва: Покрова на Русі
Свято Покрови прийшло на Русь з Візантії у XII столітті. Вважається, що його встановленню сприяв святий благовірний князь Андрій Боголюбський, який у 1164 році запровадив це свято у своїх землях. Існує переказ, що князь, вивчаючи житіє святого Андрія Юродивого, був вражений розповіддю про чудо у Влахернському храмі й побажав, щоб ця подія була увічнена . Для князя, який багато воював, ідея небесного заступництва Богородиці була особливо близькою.
Згодом свято Покрови стало одним із найулюбленіших в Україні. Воно органічно вплелося як у церковний календар, так і в народні традиції, набувши глибокого національного значення.
Козацька Покрова
Особливого шанування свято набуло в козацьку добу. Запорозькі козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю Небесною Покровителькою і Заступницею. На Запорізькій Січі майже завжди будувалася церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці . Вирушаючи в небезпечні морські та сухопутні походи, воїни молилися перед Її образом, просячи захисту. Саме 14 жовтня козаки часто збирали ради, обирали нову старшину та укладали угоди .
Звідси й походить друга назва свята — Козацька Покрова. Віра в те, що Сама Цариця Небесна покриває Своїм омофором українське воїнство, надавала козакам сил у боротьбі з ворогами та за віру православну.
Символ єдності та захисту в XX-XXI століттях
Традиція шанування Покрови як заступниці війська продовжилася і в новітній історії України. 14 жовтня (за старим стилем) вважається днем створення Української повстанської армії (УПА) . Таким чином, свято уособлювало нерозривний зв'язок поколінь у боротьбі за свободу.
Сьогодні, коли Україна знову змушена боронити свою землю від загарбників, свято Покрови набуло ще більшої актуальності та глибини. З 2014 року Указом Президента України у цей день офіційно відзначається День захисників і захисниць України . У храмах по всій країні підносяться особливі молитви за воїнів, які стоять на захисті рідної землі, за їхнє здоров'я та якнайшвидше повернення з перемогою. Символізм свята є надзвичайно потужним: як Богородиця колись вкрила Своїм омофором людей у Константинополі, так і сьогодні віряни просять Її покрову для своїх рідних, для всієї країни .
Іконографія свята: Про що розповідає образ
Ікона "Покров Пресвятої Богородиці" дещо відрізняється від канонічних зображень інших Богородичних свят. В іконографії виділяють два основні типи: "суздальський" (або "руський") та "київський" (або "візантійський").
У центрі композиції зазвичай зображується Влахернський храм або його вівтар. Посеред храму постає Пресвята Богородиця. На одних іконах Вона зображена у повний зріст, на інших — по пояс. В Її руках або над Нею — величний омофор (покривало), який Вона простягає над людьми. Омофор часто зображують у вигляді великої тканини, яку тримають ангели над головою Богородиці, або ж Вона тримає його Сама.
Під покровом, у храмі, зображені святі та люди, що моляться. Серед них обов'язково є постаті святого Андрія Юродивого, який вказує на видіння своєму учневі Єпіфанію . Над Богородицею в небесній сфері може бути зображений Спас, який благословляє Її та весь люд. Ікона сповнена динаміки та глибокого молитовного спокою, нагадуючи про те, що Церква Небесна завжди єднається з Церквою Земною у спільній молитві.
Значення свята: Покров як духовна реальність
Для православного християнина Покров Пресвятої Богородиці — це не просто історична подія, а постійно діюча реальність. Свято вчить нас, що Матір Божа завжди чує наші молитви і завжди готова прийти на допомогу. Як Вона колись вкрила Своїм омофором тих, хто молився у Влахернському храмі, так Вона простирає Свій покров над кожним із нас, над нашими родинами та над усією Церквою.
У чому ж допомагає ікона Покрови?
-
Захист від ворогів: Згадуючи чудо порятунку Константинополя, віряни моляться Богородиці про захист від нашестя чужинців, міжусобної брані та будь-якого зовнішнього ворога .
-
Родинний захист: Богородиця вважається берегинею сімейного вогнища. Перед Її іконою моляться про злагоду в сім'ї, про захист дому від усякого лиха та про здоров'я близьких .
-
Підтримка в скорботах: Як Мати, яка пережила розп'яття Сина, Вона розуміє всі людські печалі. Їй моляться у відчаї, смутку, хворобах та життєвих негараздах .
-
Молитва про дітей: Матері особливо часто звертаються до Покровительки з молитвою про захист своїх чад, де б вони не були .
-
Щасливе заміжжя: У народній традиції Покрова вважалася "дівочим святом" та покровителькою весіль. Дівчата молилися: "Покрова-Покрівонько, покрий мою голівоньку", просячи гарного нареченого та щасливої родини .
Народні традиції та прикмети на Покрову
Народний календар тісно переплівся з церковним, створивши навколо Покрови цілий пласт звичаїв та вірувань.
-
Зустріч зими: Вважалося, що саме на Покрову вперше "зустрічаються" осінь із зимою. З цього дня починалися перші приморозки, і земля могла вкритися снігом . Звідси й приказка: "До Покрови — осінь, після Покрови — зима".
-
Весільна пора: Після закінчення польових робіт на Покрову розпочинався сезон весіль. Ті, хто одружувався цього дня, за народними повір'ями, мали прожити довге та щасливе життя під покровом Богородиці .
-
Завершення господарського року: До Покрови намагалися завершити всі сільськогосподарські роботи, продати врожай і підготувати хату до зими. Востаннє виганяли худобу на пасовище і починали утеплювати житло .
-
Народні прикмети: Люди уважно спостерігали за погодою цього дня:
-
"Яка погода на Покрову, така й зима буде" .
-
"Якщо вітер з півночі — на холодну зиму, з півдня — на теплу" .
-
"Якщо журавлі відлетіли до Покрови — зима настане рано і буде холодною" .
-
Духовний зміст свята
Свято Покрови нагадує нам про велику любов Божої Матері до людського роду. Вона є тією "Непорушною Стіною" і "Заступницею старанною", яка завжди готова простягнути руку допомоги тим, хто йде вузьким шляхом спасіння.
Покров — це символ благодаті Святого Духа, який оберігає Церкву та кожного віруючого. Це заклик до нас самих берегти чистоту свого серця, свій "внутрішній дім", щоб бути гідними цієї небесної опіки.
Нехай же Покров Пресвятої Богородиці завжди перебуває над усіма нами, захищаючи від усякого зла, скріплюючи нашу віру, даруючи мир, здоров'я та радість. І у свято, і в будень пам'ятаймо, що над нами простягнутий Її чесний омофор — знак вічної любові та заступництва Цариці Небесної.
Пресвята Богородице, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас від усякого зла!