У другу неділю після Сходження Святого Духа на апостолів наша Церква вшановує пам'ять Всіх Святих Землі Української. Це свято закликає нас вшановувати праведних синів і дочок українського народу, які просіяли святістю на наших землях.

Невипадково ми святкуємо його в другу неділю після П'ятдесятниці, адже саме завдяки Зішестя Святого Духа ми маємо плоди Його благодаті серед українських християн.

Святі української землі в свій час і в різних обставинах взяли на себе солодке ярмо Христове і гідно виконували заповіді любові до Бога і до ближнього. Часи, в які вони жили, були нелегкі, можливо в багатьох випадках набагато важчі ніж ті, в яких живемо ми. Проте наші українські святі не складали рук перед труднощами, просвічуючи світ і роблячи його кращим своїм життям, словом і прикладом.

До українських святих належить, насамперед, апостол Андрій Першозванний, бо він перший проповідував Євангеліє Христове на нашій землі. До українських святих належать кримські святителі і мученики, святий рівноапостольний князь Володимир, свята рівноапостольна княгиня Ольга, благовірний князь Оскольд, благовірний князь Костянтин Острозький та інші князі та правителі, які розповсюджували і утверджували віру Христову на наших землях. Особливо Церква шанує пам’ять Київських святителів, першого митрополита Київського Михаїла, Іларіона, священномученика Макарія, Петра, Олексія. До українських святих звичайно належать Києво-Печерські подвижники Антоній і Феодосій й всі чудотворці печерські, так само як і Іов Почаївський, волинські святі, і безліч прославлених українських святих.

Не треба думати, що Церква шанує тільки тих святих, які жили й трудилися в далекі часи. І в наші часи є святі - Церква прославила і Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського, й Амфілохія Почаївського і багатьох новомучеників, які постраждали за віру Христову у 20-му столітті. Це майже наші сучасники, з якими ми жили, спілкувалися і переймали досвід духовного життя.

Молімося до наших українських святих і наслідуймо їхній духовний подвиг. Прямуймо до святості, живучи згідно Божих і церковних заповідей, щоденно сповнюючи Божу волю, будучи вірними синами і дочками Божими. Ми віримо, що це стане запорукою відродження нашого суспільства, наших родин, кожного зокрема. Це запорука не тільки земного благополуччя, а, насамперед, шлях до щасливої вічності, на який нам вказують і до якого закликають святі нашої української землі.