1 жовтня 2024 року, у Свято-Успенському храмі Линовиці, була звершена святкова літургія яку провели: ієрей Антоній (Лавринович), диякон Андрій (Павлушенко)

 

Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Ап. від 70-х Ананії (I). Прп. Романа Солодкоспівця (бл. 556).

Прп. Домнина Солунського (IV). Прмч. Михаїла, ігумена Зовійського, і з ним 36 прмчч. (780 - 790). Святкування на честь хітона Господнього і Стовпа Животворчого (Груз.). Люблінської, Касперівської, Гербовецької, Барської та «Ласкава Станіславська» ікон Божої Матері.

 

Ран. - Лк., 4 зач., I, 39 - 49, 56.

 

Літ. - Богородиці: Євр., 320 зач., IX, 1 - 7. Лк., 54 зач., X, 38 - 42; XI, 27 - 28.

На ранній величання «Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо покров Твій чесний, бо Тебе бачив святий Андрій у повітрі, як Ти за нас Христу молилася»

 

На Літургії підносились молитовні прохання до Господа:

 

За здоров'я війська України та за Линовчан що знаходяться на передовій та в лавах ЗСУ.

 

Про перемогу Українського війська над московським загарбником.

 

Сьогодні Православна Церква пригадує нам велике благодійство Божої Матері до православних християн – Її з’явлення у Влахернському храмі. Сталася ця дивна подія в Х столітті в Константинополі.

Місто оточили вороги: за одними історичними даними, це були сарацини, за іншими версіями – наші далекі предки, русичі-язичники. Греки були не в силі захиститися від них. У надії на милість Божу імператор звелів усім зібратися для молитви у Влахернському храмі, де зберігалася Риза Божої Матері.

О четвертій годині ночі святий Андрій, Христа ради юродивий, до речі – слов’янин за походженням, підвів у молитві очі догори і побачив Божу Матір в оточенні ангелів і багатьох святих: Пречиста Діва слізно молилася за християн, а потім зняла сяючий покров, яким було вкрито Її голову, та розгорнула його над усіма, хто тієї ночі молився в храмі.

Підбадьорені розповіддю про небесне заступництво Богородиці, греки, хоча й з малими силами, рішуче взялися захищати рідне місто та здобули перемогу.

В пам’ять цього заступництва Божої Матері, через 250 років, Православна Церква встановила свято – Покров Пресвятої Богородиці, як щирій Заступниці християнського роду і Молитвениці за мир.

В цьому переказі показується переконаність, що по відході з Влахернської Церкви, Богомати залишала благодать цим людям, які там перебували. Покров Божої Матері не є окремим проявом Її благодатної допомоги, але складає сутність Її відношення до всього світу. Вона і сьогодні стоїть у Церкві із ликами святих невидимо молиться за нас Богові.

Український народ здавна відзначає це свято з особливою любовʼю, шануванням і благоговінням перед Божою Матірʼю. Перші Покровські храми зʼявилися у нас у XII столітті. З особливою повагою до свята ставилися українські козаки. Як свідчить історія, на різних Січах було збудовано 13 церков Покрова Божої Матері.

А з початком гібридної війни Росії проти України, образ Богородиці-Захисниці, Її святий Покров, та глибока історична традиція його пошанування нашим народом, набули нового звучання. Саме тому на день Покрова Пресвятої Богородиці було встановлене і державне свято на честь захисників та захисниць України - всіх тих, хто боронив і нині боронить рідну землю і державу від агресорів та окупантів.

Шануючи Пресвяту Преблагословенну Діву Марію, благаймо Її: «Покрий нас чесним Твоїм омофором від усякого зла і принеси молитви за нас, недостойних, Сину Твоєму і Богу нашому Ісусу Христу, щоб спастися душам нашим».