29 червня Православна Церква вшановує святих першоверховних апостолів Петра і Павла. Святкуючи цього дня їх пам'ять, Православна Церква прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла, оспівує в них образ навернення тих, хто грішить і виправляється: в апостолі Петрові образ того, хто відійшов від Господа і покаявся, в апостолі Павлові образ того, хто чинив опір проповіді Господній і потім увірував.

Святий апостол Петро - старший брат апостола Андрія Першозваного - до своєї апостольської діяльності був рибалкою і називався Симоном;

Святий апостол Петро був єдиним з учнів, хто на запитання Господа, за кого вони вважають Його, відповів відразу: «Ти Христос, Син Бога Живого» (Мф. 16: 16). Апостол Петро єдиний захищав Господа від тих, хто прийшов віддати Вчителя на страждання і смерть. Він був і єдиним учнем, який при спокусі тричі відрікся від Христа. Однак Господь, прийнявши слізне покаяння Свого учня, удостоїв його першим з апостолів споглядати Себе Воскреслого (Лк. 24: 34). Триразове своє зречення святий Петро остаточно стер своїм триразовим сповіданням любові до Спасителя (Ін. 21: 15-17);

Після зішестя Святого Духа на апостолів, Який вдихнув в них Божественну силу свято жити і проповідувати, діяти і керувати в Церкві, любов апостола Петра до Господа піднялася настільки, що не забарилася проявитися в його гарячому сповідництві, в скоєних чудотвореннях ім'ям Христовим, в його радості зазнати будь-які скорботи, гоніння і поневіряння, в його готовності прийняти хресну смерть за Учителя;

Святий Петро був апостолом переважно для юдеїв, хоча під час своїх апостольських подорожей приводив до віри і язичників, за що і був гнаний і підданий багаторазовому тюремному ув'язненню;

Відомо про два Соборні послання апостола Петра, що належать відповідно до 63 і 67 років;

За велінням імператора Нерона, який жадав помститися апостолові за погибель свого друга Симона волхва і за навернення до Христа улюблених дружин, святий апостол Петро в 67 році, був розп'ятий. Перед мученицькою смертю, вважаючи себе негідним прийняти таку ж кару, який піддався його улюблений Вчитель, апостол Петро просив мучителів розіпнути його головою донизу, бажаючи навіть під час смерті схилити свою голову Господу.

Святий апостол Павло походив з коліна Веніаміна, до свого апостольського служіння називався Савлом. Народився він у кілікійському місті Тарсі від знатних батьків і мав права римського громадянства. Савл був вихований з належною суворістю в батьківському законі і належав до секти фарисеїв;

Він примушував людей засуджувати Господа Ісуса Христа (Діян. 26: 11) і навіть випросив у синедріону дозвіл переслідувати християн усюди, де б вони не з'являлися, і приводити їх до Єрусалима зв'язаними (Діян. 9: 1-2). Одного разу, це було в 34 році, на шляху в Дамаск, куди Савл був направлений з дорученням від первосвящеників віддати на муки християн, що ховалися там від розправи, Божественне Світло, що перевершувало сонячне сяйво, раптово осяяло Савла. Всі, що супроводжували його воїни впали на землю. Савл осліп від сяйва Божественного Світла, він нічого не бачив доти, поки остаточно не прозріли його духовні очі;

Просвіщаючи народи вченням Христовим, апостол Павло зробив тривалі подорожі;

За деякими даними, день смерті апостола Павла збігається з днем смерті апостола Петра, за іншими вона сталася рівно через рік після розп'яття апостола Петра. Як римський громадянин, апостол Павло був усічений мечем. Шанування святих апостолів Петра і Павла почалося відразу ж після їх страти.