Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ. Ікони Софії – Премудрості Божої (Київської). Почаївської (1559), Домницької (1696), Холмської, Ліснинської та Кам’янка-Струмилової (XVII) ікон Божої Матері.
Апостол і Євангеліє дня:
Ран. – Лк., 4 зач., I, 39 – 49, 56.
Літ. – Флп., 240 зач., II, 5 – 11. Лк., 54 зач., X, 38 – 42; XI, 27 – 28.
Богослужбові вказівки на цей день:
На ранній величання: «Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо святих Твоїх батьків, і всеславне славимо різдво Твоє». Замість "Чеснішу..." – приспіви свята 1-й приспів: "Величай, душе моя, преславне народження Божої Матері". На Літургії антифони святкові (див. у додатку с. 84). До віддання на Літургії (крім недільних днів) після входу співається: «Прийдіть, поклонімось... Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці…». Замість «Достойно…» – «Величай, душе... Чуже матерям...» (до віддання).
Різдво Пресвятої Богородиці — одне з великих свят Православної Церкви, присвячене народженню Діви Марії, Матері Господа нашого Ісуса Христа. Цей день відкриває річне коло великих Богородичних свят і має особливе значення для християнського богослов'я.
Свято Різдва Богородиці нагадує про народження тієї, через яку Богові було угодно здійснити таємницю спасіння людського роду. Православна Церква прославляє Пресвяту Діву Марію як Богородицю, оскільки від Неї воістину народився воплочений Син Божий — Ісус Христос.
За церковним Переданням, батьками Діви Марії були праведні Іоаким та Анна. Вони довгий час не мали дітей, але не втрачали надії та молилися Богові. Народження Марії стало для них відповіддю на молитву і великою радістю.
Євангелія не розповідають безпосередньо про народження Пресвятої Діви. Подробиці її земного життя збереглися у давньому церковному Переданні, зокрема в апокрифічному Протоєвангелії Якова.
Церква приймає не всі деталі цього тексту як історичне свідчення, однак саме Передання стало основою богослужбового осмислення свята. У богослужінні Різдво Богородиці постає як початок здійснення Божого задуму про спасіння людини.
Різдво Богородиці має глибокий богословський зміст. У народженні Марії Церква бачить наближення часу, коли Сам Бог прийме людську природу.
Свято також свідчить про те, що Бог діє в людській історії, а Його промисел може здійснюватися навіть тоді, коли людські обставини здаються безнадійними. Безпліддя Іоакима та Анни стає початком історії, яка приведе до Різдва Христового.
Різдво Пресвятої Богородиці святкується 8 вересня за новоюліанським календарем (21 вересня за юліанським календарем). Це одне з дванадцяти великих свят Православної Церкви.
Напередодні свята звершується всенічне бдіння або вечірня, а в сам день — Божественна літургія.
Цей день християни проводять у молитві та участі в богослужінні. Віряни дякують Богові за дар спасіння і звертаються до Пресвятої Богородиці з проханнями про Її заступництво.
Важливо пам'ятати, що головним змістом свята є не народні звичаї, застілля чи побутові прикмети, а зустріч людини з Богом через молитву, участь у Божественній літургії та духовне осмислення події.
Різдво Пресвятої Богородиці є святом надії. Воно нагадує, що навіть у складних обставинах людина не повинна залишати молитву, адже Божий промисел перевищує людське бачення майбутнього.
