Преподобний Лука Елладський, чиє життя є взірцем віри, смирення та безмежної любові до Бога, народився в грецькому селищі Касторія в родині бідних хліборобів. З дитинства він вирізнявся працьовитістю, послухом батькам і великодушністю. Часто він віддавав свою їжу та одяг жебракам, незважаючи на докори з боку батьків. Одного разу, віддавши майже все насіння, призначене для посіву, він отримав від Господа щедрий урожай як нагороду за свою милостиню.
Православна Церква України згадує Прп. Луки Елладського (бл. 946) 7 лютого 2025 р
Юний Лука відзначався глибокою молитвою. Його мати не раз бачила, як під час молитви він піднімався над землею, що свідчило про його особливу благодать. Після смерті батька він таємно пішов до Афін, де прийняв чернечий постриг. Однак за молитвами матері, яка тужила за ним, Господь дивним чином повернув його додому. Проживши там чотири місяці, він, з благословення матері, вирушив на Іоаннову гору, де присвятив себе молитві та посту. Там він прийняв чернечий постриг від старців-паломників і посилив свої подвиги, за що Господь удостоїв його дару прозріння.
Після семи років на Іоанновій горі преподобний Лука через навали болгарських військ перебрався до Коринфа, а згодом служив стовпнику в Патрах протягом десяти років. Повернувшись на батьківщину, він продовжив свої подвиги на Іоанновій горі, але через велику кількість людей, які приходили до нього, змушений був шукати більш усамітнене місце. З благословення старця Феофілакта він разом із учнем оселився в Калавіє, а згодом — на безлюдному острові Ампіль.
Останнім місцем його подвигів став Стирій (Сотерія), де згодом виник монастир на честь святої великомучениці Варвари. Тут преподобний Лука творив численні чудеса, зцілюючи хворих. Перед смертю він три місяці готувався до відходу, залишивши настанову поховати його на місці, де він лежав. 7 лютого 946 року преподобний Лука мирно відійшов до Господа зі словами: «У руки Твої, Господи, віддаю дух мій!». На місці його поховання була зведена церква, а від його святих мощей спливало миро і відбувалися зцілення.
Життя преподобного Луки Елладського нагадує нам про важливість віри, смирення та милосердя. Його приклад надихає нас бути щирими в своїх молитвах, ділитися з ближніми і завжди шукати волю Божу в усьому. Нехай молитви святого Луки допомагають нам у наших щоденних труднощах і наближають нас до Христа!
