Народившись у 1697 році у Володимирі-Волинському в родині православного священика, святитель Арсеній (в миру Олександр Мацієвич) з дитинства виявив хист до навчання. Отримавши освіту у Львівській та Київській академіях, він став відомим проповідником і місіонером. Його дар слова привертав тисячі слухачів, а його праця серед народів Сибіру, де він був флотським священиком у Камчатській експедиції, залишила неперевершений слід у серцях людей.
У 1741 році святитель Арсеній прийняв єпископську хіротонію і був призначений митрополитом Тобольським і всього Сибіру. Проте через слабке здоров’я він був переведений до Ростовської єпархії, де керував паствою протягом 20 років. Його архіпастирське служіння було наповнене турботою про вірних, проповідями, які запалювали серця, та милосердям до бідних. Навіть після багаторічного керування однією з найбагатших єпархій, святитель не накопичив ніяких матеріальних благ, залишивши після себе лише 10 пудів цукру, які він не встиг роздати нужденним.
Однак найбільше святитель Арсеній відомий своїм мужнім спротивом проти гонінь на Церкву, які розгорнулися за правління імператриці Катерини II. Він відкрито виступив проти свавілля влади, яка закривала монастирі, забирала церковні землі та обмежувала права Православної Церкви. За свою сміливість святитель був арештований, позбавлений сану і засланий до віддаленого монастиря, де провів останні роки свого життя в страшних умовах. Навіть у засланні він залишався вірним Христу, прийнявши мученицьку кончину 28 лютого 1772 року.
Святитель Арсеній залишив нам приклад непохитної віри, мужності та любові до Бога і ближнього. Його життя нагадує нам, що навіть у найскладніші часи ми повинні залишатися вірними Христу, не боячись страждань і випробувань. Нині святитель Арсеній канонізований Православною Церквою і є одним з небесних заступників за наші душі.
Звертаючись до його молитвенної допомоги, зі смиренням промовляймо:
«Святителю, отче Арсенію, моли Бога за нас!»
