Назва "пасія" походить від латинського слова Passio, що означає "страждання" або "пристрасті". Цей чин увійшов у практику Православної Церкви в XVII столітті, зокрема завдяки митрополиту Петру Могилі, який ввів його в Україні як відповідь на католицькі впливи. На відміну від західних традицій, де пасія часто мала театралізований характер, православна пасія зосереджена на молитві та духовному співпереживанні. Під час цього богослужіння священнослужителі читають євангельські розповіді про страждання Христа, з'єднуючи їх з читанням акафісту Страстям Христовим і піснями Великої Суботи.
Пасія – це не просто згадка про історичні події, а нагода глибоко осмислити значення Христової жертви для кожного з нас. Чотири рази за Великий піст, за кількістю канонічних Євангелій, ми маємо можливість зупинитися, відірватися від повсякденної суєти і задуматися: чи можемо ми прийняти свій життєвий хрест із смиренням? Чи готові ми боротися з гріхами, які, на жаль, часто стають причиною нових "розп'ять" Христа в нашому житті?
Деякі критикують пасію, вважаючи її зайовою чи навіть "чужим" елементом у православній традиції. Однак важливо розуміти, що суть цього чину – не в зовнішніх атрибутах, а в молитві. Пасія нагадує нам про те, якою ціною було здобуто наше спасіння. Апостол Павло нагадує: "Ви дорого куплені" (1 Кор. 7, 23). Ці слова – нагадування про те, що кожен із нас має велику цінність у Божих очах, і ця цінність викуплена кров'ю Христа.
Час Великого посту – найкращий момент для того, щоб усвідомити велич Христової жертви. Ми закликаємо кожного віруючого хоча б раз відвідати пасію, щоб відчути всю глибину і благоліпність цього богослужіння. Нехай ця молитва стане для нас нагоди зосередитися на головному: на нашій відносинах з Богом, на нашій готовності йти за Христом, несучи свій хрест із вірою і любов'ю.
Нехай Господь благословить нас усіх у ці священні дні Великого посту, щоб ми могли гідно пройти шлях до Світлого Христового Воскресіння!
