Свято Успенський храм
селище Линовиця
селище Линовиця
При Успенському храмі, завдяки зусиллям та ініціативі Башилової, було створено низку важливих споруд, які стали не лише архітектурною прикрасою, а й виконували різні духовні, соціальні та освітні функції.
Кам’яна дзвіниця
Перед входом до храму була зведена дзвіниця, яка служила символом духовного заклику та місцем сповіщення про богослужіння.
Сторожка та церковно-приходська школа
Поруч із дзвіницею розташовувалась сторожка, яка не лише забезпечувала охорону храму, а й була осередком жіночої церковно-приходської школи. У 1983 році цю будівлю було розібрано.
Церковна бібліотека
При храмі діяла бібліотека, де зберігалися духовна література та навчальні матеріали для парафіян.
Квартири для псаломщиків
Окремі житлові приміщення були надані для псаломщиків, що слугували церкві, підтримуючи богослужіння своїм співом.
Будинок священика
У цьому будинку священик жив із родиною, а до 2000 року тут також знаходилася сільська рада. Після цього будівлю було передано у власність священика Георгія Гангура.
Будинок диякона
Окрема будівля була виділена для диякона, який допомагав у проведенні богослужінь.
Приходська школа (1896 р.)
У 1896 році поряд із храмом було засновано школу. З 1906 року її опікував святитель Іоасаф Жевахов. На жаль, у 1933 році в приміщенні школи відкрили аптеку, а у вересні 1941 року відступаюча Червона Армія спалила будівлю.
Кований паркан
Територія храму була огороджена міцним кованим парканом. У 1983 році його розібрали: частину використали для огорожі лікарні, а решту привласнили місцеві чиновники.
Цвинтар при храмі
Поблизу Успенського храму знаходився цвинтар, де ховали священиків та інших видатних осіб села Линовиця.
Земельні володіння церкви (1904-1917 рр.)
При храмі було 33 десятини (47,85 гектарів) землі, яка оброблялася церковними служителями та приносила прибуток у розмірі 32 карбованці на рік.
Прихід та чисельність парафіян (1902 р.)
Парафія Успенського храму охоплювала кілька хуторів: Нетягівщина, Турківка, Конотопець, Стасівщина та Лутайка. У 1902 році в парафії нараховувалось 1509 чоловіків та 1488 жінок.
Заробітна плата церковнослужителів (1902 р.)
Священик отримував 120 рублів на рік, псаломщик першого розряду – 53 рублі, а псаломщик другого розряду – 36 рублів.
Цей комплекс споруд і активне церковне життя стали невіддільною частиною духовного та соціального розвитку села Линовиця. Хоча деякі споруди з часом були втрачені, їхня історія залишається важливим свідченням значущості православної громади для місцевої спільноти.
Прихрамові споруди Успенського храму в селещі Линовиця були не лише місцем духовного єднання з Богом, а й важливим центром громадського та освітнього життя. Вони об’єднували духовне, соціальне та культурне життя парафіян, сприяючи розвитку місцевої спільноти. Успнеський храм з його школою, бібліотекою та житловими будівлями для служителів став осередком не лише молитви, а й навчання та суспільної активності.
Попри втрати та руйнування окремих об'єктів у буремні часи XX століття, значення Успенського храму залишилося важливим для історичної пам'яті селища. Він продовжує символізувати велич духовних традицій та зберігає зв’язок поколінь, нагадуючи про роль віри та освіти в розвитку місцевої громади.
Схожі дописи