Божественна літургія у 3-тю неділю після пасхи. Святих жінок-мироносиць

Про богослужіння

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ У 3-ТЮ НЕДІЛЮ ПІСЛЯ ПАСХИ. СВЯТИХ ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ

4 травня 2025 року, у Свято-Успенському храмі Линовиці, була звершена святкова літургія за чином свт. Іоана Золотоустого.

яку провели: ієрей Антоній (Лаврінович), диякон Андрій (Павлушенко)

Глас 2-й. Свв. жон-мироносиць: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Соломії, Іоанни, Марфи і Марії, Сусанни та інших; праведних Йосифа Аримафейського і Никодима (перехідне святкування в 3-тю неділю після Пасхи).Мц. Пелагії, діви Тарсійської (бл. 290). Сщмч. Еразма, єп. Формійського (303). Сщмч. Альвіана, єп. Анейського, та учнів його (304). Сщмч. Сильвана, єп. Газького, і з ним 40 мучеників (311). Блгв. Тамари, цариці Грузинської (перехідне святкування в 3-тю неділю після Пасхи)

З цього дня у всі недільні дні до віддання Пасхи канонам на ранній передує спів пасхального (без приспівів на 9-й пісні) і богородичного канонів.

Літ. – Діян., 16 зач., VI, 1 – 7. Мк., 69 зач., XV, 43 – XVI, 8.

На Літургії підносились молитовні прохання до Господа:

За здоров'я війська України та за Линовчан що знаходяться на передовій та в лавах ЗСУ.

Про перемогу Українського війська над московським загарбником.

Завдяки глибокій та діяльній любові, безстрашності, відданості та довірі до Бога жінки-мироносиці стали першими з людей, хто почув звістку про Христове воскресіння. Мироносицями називаємо ми їх тому, що ранньої години після завершення приписаного законом спокою суботи вони, взявши миро (тобто дорогоцінну запашну олію), поспішили до гробу Спасителя, щоби намастити Його тіло миром.

Вони прямували до тієї печери, в яку, як вони бачили, поклали тіло Христове і вхід закрили великим каменем. Вони не сподівалися побачити воскреслого Христа, вони навіть не знали, хто допоможе їм відвалити камінь від дверей гробу. Але йшли, дбаючи, найперше, про те, що було у їхніх силах, і що вони могли зробити для свого Вчителя.

І як винагороду за цю віру і віддану любов саме жінки-мироносиці отримали першими радісну звістку про Христове воскресіння. «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес» (Лк. 24: 5 – 6) – почули вони слова ангела. І звістка ця, отримана через жінок-мироносиць, досі лунає по цілому світу, особливо у священні пасхальні дні, коли нею ми, християни, вітаємо одне одного: Христос воскрес!

Приклад жінок-мироносиць вчить нас ніколи не втрачати надію, робити все від нас залежне і потрібне, творити добрі діла за нашими силами і можливостями. Кожна, нехай і маленька, добра справа свідчить про маленьку перемогу над злом у цьому світі і наближає велику перемогу. Тож діймо – заради блага і добра кожен на своєму місці, в міру своїх сил і можливостей, з любов’ю в серці і вірою в Бога!