Божественна літургія в день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці

 

Всенічна починається з великого повечір’я. 1-й час без кафизми. Наприкінці 1-го часу – молитва прп. Єфрема Сиріна з трьома великими поклонами і відпуст. 3-й, 6-й, 9-й часи з кафизмами, але без поклонів. На 6-му часі паремія. На зображальних «Блаженні…» читаються, після «Отче наш…» – кондак свята, в кінці зображальних – молитва прп. Єфрема Сиріна з трьома великими поклонами і відпуст. Літургія

починається з вечірні. Вхід з Євангелієм. Паремії Тріоді – 2 і свята – 2. Мала ектенія, виголос «Бо Ти Святий...», трисвяте, далі – Літургія за чином свт. Іоана Золотоустого. Замість «Достойно є…» – «Благовісти, земле... Як до одухотвореного Божого кивоту...».

 

 

Сьогодні Свята Православна Церква возвеличує важливу подію - Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Ця подія стала початком сповнення великої обітниці про спасіння роду людського, даної Богом словами про те, що сім’я жінки зітре голову змія, які вперше пролунали ще в Раю.

Відтоді минули тисячоліття, допоки з’явилася довгоочікувана Свята Жінка-Дівиця Небес. Тоді архангел Гавриїл, виконуючи веління Боже, поспішив до Діви: «Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах» (Лк. 1, 28).

Господь вибрав Пречисту Діву Марію з усіх родів як найдостойнішу, щоб Вона послужила найбільшій тайні Боговтілення. Бог зглянувся на Її віру, любов, чистоту і покору, які Вона успадкувала від Своїх праведних родичів Йоакима й Анни.

Вихована в Законі Господньому в Єрусалимському храмі, Діва Марія освячується Духом Святим і досягає досконалої чистоти й святості, які дозволяють Їй стати Святим Божим Кивотом, Посудиною Божої Благодаті та живою оселею для Всевишнього. Тому архангел Гавриїл і називає Діву Марію Благодатною та запрошує до радості, бо Вона удостоєна стати Матір’ю Господа.

Вона стривожилася на це привітання, тож архангел заспокоїв Її: «Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе» (Лк.1. 35). Тож віддаючи Себе на Волю Божу, покірна Діва мовить: «Я раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк.1, 38).

Благовіщення - це древнє, велике дванадесяте свято вселенської Церкви. Свято Благовіщення у стародавніх християн носило різні назви: "Зачаття Христа", "Благовіщення про Христа", "Початок спокутування", "Благовіщення Ангела Марії", - і тільки в VII столітті йому було засвоєно назавжди найменування "Благовіщення Пресвятої Богородиці". Слово благовіщення означає: добра, радісна звістка, звістка про те, що почалося звільнення людського роду від гріха і вічної смерті.

Свято Благовіщення - неперехідне свято і святкується завжди 25 березня за новим стилем. Відстоїть рівно на 9 місяців від дати святкування Різдва Христового, має один день передсвята і один день післясвята, в який святкується Собор архангела Гавриїла.