2 лютого 2025 року, у Свято-Успенському храмі Линовиці, була звершена святкова літургія яку провели: ієрей Антоній (Лавринович), диякон Андрій (Павлушенко)
Наранній величання: «Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шану-ємо Пречисту Матір Твою, Нею ж за законом нині принесений був до храму Господнього». Після 8-ї пісні канону співаємо «Чеснішу...». На Літургії на вході вхідний стих: «Явив Господь спасіння Своє, пе-ред народами відкрив правду Свою».З цього дня і до віддання на Літургії (крім воскресних днів) після входу співається: «Прийдіть, по-клонімось... Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці…». Задо-стойник – «Богородице Діво… У Законі тіні…» (до віддання). Відпуст
недільний: «Христос, що воскрес із мертвих…». А у седмичні дні до від-дання відпуст свята: «Христос, що на руках праведного Симеона спо-чивати зволив заради нашого спасіння, істинний Бог наш…».
На Літургії підносились молитовні прохання до Господа:
- За здоров'я війська України та за Линовчан що знаходяться на передовій та в лавах ЗСУ.
- Про перемогу Українського війська над московським загарбником.
- Після літургії відбулось освячення води та свічок
Сьогодні святкуємо Стрітення Господнє - подію, яка безпосередньо пов'язана з Різдвом Христовим і відбулася на 40-й день після нього.
За старозавітнім звичаєм Пречиста Діва Марія принесла Богонемовля Ісуса до храму. На цей час у храмі перебував старець Симеон. Він і взяв Христа в руки і промовив слова, які ми щоразу чуємо на вечірньому богослужінні: "Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля" (Лк. 2:29-32).
Праведний Симеон все своє життя – до похилого віку, очікував бажаного Месію. Адже за переданням він прожив до триста років, і чекав стільки років на зустріч з Богонемовлям Ісусом. В нашій уяві це є неможливим, але у Бога все є можливим. Навіть, коли у праведного Симеона був сумнів, як він може не тільки зустрітись з Богом, а навіть носити це святе Немовля на своїх руках. А розсіяним він був від того моменту, коли будучи тлумачем Священного Писання, він дійшов до слів пророка Ісаї: "Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть Йому ім’я Еммануїл" (Іс. 7:14). "Як це Діва прийме і народить Сина?", – засумнівався старець. І ось було видіння праведному Симеону про те, що він не помре, доки не побачить «Сина». І ось ця зустріч відбулася.
В чому полягала його праведність? У щирій, діяльній вірі в Бога, у надії на виконання Господніх обітниць, у молитві та постуванні. І це є приклад для кожної людини: якщо хочеш пізнати Бога, якщо хочеш зустріти Його, наблизитися до Нього – і ти роби так, наслідуй приклад праведників, май щиру і діяльну віру та надію, молися, дотримуйся самообмеження заради досконалості! Це не означає, що всі ці добрі справи, духовні та тілесні, є ніби робота, за яку Бог має відплатити нам – але це є спосіб приготування, шлях очищення, адже за словом Христовим Бога побачать\ саме чисті серцем (Мф. 5:8).
