Іверська ікона Пресвятої Богородиці: Вратарниця, що охороняє і тримає нас в Православній вірі.
Іверська ікона Пресвятої Богородиці, також відома як Вратарниця або Привратниця (грец. Πορταΐτισσα — Портаітісса), є однією з найшанованіших святинь православного світу. Ця чудотворна ікона, що належить до іконописного типу Одигітрія, зберігається в Іверському монастирі на Святій Горі Афон у Греції. Її історія, сповнена чудес і таємниць, надихає віруючих вже понад тисячоліття.
Православна Церква України сьогодні згадує: Іверської ікони Божої Матері (ХІ-ХІІ) - 12 лютого 2025 р
Іверська ікона Пресвятої Богородиці: Вратарниця, що охороняє і надихає
Іверська ікона Пресвятої Богородиці, також відома як Вратарниця або Привратниця (грец. Πορταΐτισσα — Портаітісса), є однією з найшанованіших святинь православного світу. Ця чудотворна ікона, що належить до іконописного типу Одигітрія, зберігається в Іверському монастирі на Святій Горі Афон у Греції. Її історія, сповнена чудес і таємниць, надихає віруючих вже понад тисячоліття.
За переказами, Іверська ікона з’явилася в IX столітті під час іконоборчої єресі. Жінка з міста Нікея, бажаючи врятувати святий образ від знищення, опустила його в море. Через два століття ікона була знайдена ченцями Іверського монастиря на Афоні. Вони побачили її в морі, підтримувану вогненним стовпом. Преподобний Гавриїл Святогорець, отримавши вказівку від Самої Богородиці уві сні, пішки пройшов по воді і приніс ікону до монастиря. Однак наступного дня ікона знову опинилася над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, і ченці зрозуміли, що Богородиця сама обрала місце для Свого образу. З того часу ікону називають Вратарницею, а від імені монастиря — Іверською.
Іверська ікона прославилася численними чудесами, які відбувалися за молитвами до неї. У XVI столітті образ був прикрашений срібним окладом роботи грузинських майстрів, який залишає відкритими лики Богородиці та Немовляти. Ікона стала символом захисту і благодаті для всіх, хто звертається до неї з вірою.
Україна також має особливу зв’язок з Іверською іконою. На її честь зведені храми та монастирі, зокрема в Білому Колодязі на Харківщині, у місті Дніпро, а також у Глинській пустині на Сумщині. У селі Гориньград Перший Рівненської області з 1905 року знаходиться чудотворний список Іверської ікони, який привезли з Афону.
Православна Церква встановила кілька днів для шанування Іверської ікони:
У вівторок Світлої седмиці — на згадку про явлення ікони в морі біля Афону;
25 лютого — перенесення списку ікони до Валдайського монастиря в 1656 році;
26 жовтня — урочиста зустріч списку ікони в Москві в 1648 році;
6 травня — друге знайдення найдавнішого московського списку ікони у 2012 році.
Окремої уваги заслуговує Монреальська Іверська ікона, написана на Афоні в 1981 році. Цей список прославився безперервним мироточенням протягом 15 років. На жаль, у 1997 році ікона безслідно зникла після загибелі її зберігача Йосипа Муньоса. Ця історія залишається однією з найтаємничіших сторінок у літописі шанування Іверської ікони.
Іверська ікона Пресвятої Богородиці залишається символом надії, захисту і віри для мільйонів православних християн. Її історія нагадує нам про те, що Богородиця завжди поруч, охороняючи нас і вказуючи шлях до спасіння. Нехай молитви до Вратарниці допомагають нам знаходити вірний шлях у житті та зміцнювати нашу віру.
«Радуйся, Благая Вратарнице, дверей райських нам отверзающая!»
