Проводи, або Поминальний понеділок після Світлого тижня, — особливий день у православній традиції, коли Церква закликає нас знову звернути свої молитви до Бога за упокоєння душ спочилих. Цей день об’єднує у собі світлу радість Воскресіння Христового та християнську пам’ять про вічність, до якої покликані всі вірні.
Після славного Воскресіння Христового протягом усього Світлого тижня Церква не звершує заупокійних богослужінь. У ці дні вірні радіють перемозі життя над смертю. Проте вже з понеділка після Світлої седмиці починається час поминання спочилих. Цей звичай має глибоке коріння у давніх християнських традиціях.
У перші століття християнства віруючі зберігали особливу любов і шану до пам’яті про своїх рідних та братів у Христі, які вже переставилися до вічності. І саме після святкування Пасхи вони приходили на цвинтарі, щоб поділитися пасхальною радістю зі спочилими: співали тропар «Христос Воскресе», залишали на могилах крашанки як символ нового життя і приносили молитви за спасіння душ.
У народі цей день отримав назву «Проводи», бо люди йшли ніби провести на небесну дорогу своїх близьких молитвою та світлою пам'яттю.
Основна суть Провід — це з'єднання пасхальної радості з молитвою за спочилих. Християни вірять, що Воскресіння Христове відкрило двері вічного життя для всіх, хто з вірою упокоївся в Господі. Тому поминання в цей день сповнене надії і святої радості, а не лише скорботи.
Молитва за спочилих є проявом любові та духовної єдності Церкви — земної і небесної. Ми молимося за те, щоб Господь простив гріхи померлих і дарував їм блаженне життя у Царстві Небесному.
Проводи мають свої усталені традиції:
Богослужіння. У понеділок після Світлого тижня в храмах звершується заупокійна Літургія та панахида за всіх спочилих православних християн.
Відвідування кладовищ. Віряни йдуть на могили своїх рідних, приносять пасхальні страви — особливо крашанки і паски, освячують їх і розділяють між собою.
Спів тропаря Пасхи. Над могилами співають «Христос Воскресе із мертвих…» — проголошуючи віру в те, що смерть переможена Христом.
Молитва і милостиня. Традиційно в цей день подають милостиню нужденним за упокій душ спочилих, творячи діла милосердя.
Важливо пам'ятати, що основне в цей день — не формальне відвідування цвинтаря, а щира молитва за рідних та близьких, за всіх спочилих.
