Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
Мч. Євлампія та мц. Євлампії (IV). Свт. Амфілохія Києво-Печерського, єп. Володимирського (1122). Собор Волинських святих. Мч. Феотекна Антіохійського (ІІІ – ІV). Прп. Вассіана Константинопольського, ігум. (V). Прп. Феофіла, спов. (VІІІ). Браїлівської ікони Божої Матері.
Апостол та Євангеліє дня:
Свт.: Євр., 318 зач., VII, 26 – VIII, 2. Ін., 36 зач., X, 9 – 16.
Ряд.: 1 Кор., 164 зач., XV, 58 – XVI, 3. Лк., 19 зач., V, 17 – 26.
Волинська земля — один із найдавніших і найвеличніших осередків православної віри, духовної культури та чернечого подвижництва на українських теренах. З часів Хрещення Київської Русі святим рівноапостольним князем Володимиром Великим цей край став благословенним садом, який приніс Господу щедрий урожай праведників: святителів, преподобних отців, благовірних князів, сповідників і мучеників за віру. Усі вони об'єднані Церквою у спільне торжество — Собор Волинських святих, свято, яке свідчить про непереможну силу Христової благодаті та багатовікову молитву за український народ.
Шанування місцевих подвижників на Волині має багатовікову традицію, проте офіційне загальноцерковне свято в єдиний день було встановлене в другій половині XIX століття.
Рішення Священного Синоду: У 1881 році Священний Синод благословив встановити окремий день пам’яті всіх угодників Божих, які своїм життям, подвигами та святими мощами освятили землю Волині.
Привід до встановлення: Приводом стало святкування 50-річчя повернення Свято-Успенської Почаївської лаври до лона Православної Церкви з унії (1831 рік). Почаївська гора здавна була духовним серцем краю, де століттями прославлялися чудеса Богородиці та нетлінне тіло преподобного Іова Почаївського.
Складання богослужбових текстів: Тоді ж було укладено особливу святкову службу та акафіст усім Волинським святим, у яких поетично й догматично розкривається внесок кожного подвижника в духовне становлення краю.
Це свято стало символом збереження православної ідентичності, вірності канонічній правді та пам'яті про тих, хто боронив християнські святині перед лицем випробувань, утисків і воєнних спустошень.
Після здійсненої календарної реформи Православної Церкви України (переходу на новоюліанський стиль) дати нерухомих церковних свят змістилися на 13 днів назад.
За новоюліанським календарем (новий стиль): свято відзначається 10 жовтня.
За юліанським календарем (старий стиль): у громадах, які тимчасово дотримуються традиційного чину, днем пам’яті залишається 23 жовтня.
Цього дня у храмах Волині та всієї України звершуються святкові богослужіння, читаються соборні молитви до угодників краю, а віряни приступають до Таїнств Сповіді та Причастя.
Сонм волинських праведників налічує десятки угодників Божих, які подвизалися в різні історичні епохи: від княжої доби до новомучеників XX століття.
Святитель Стефан, єпископ Володимир-Волинський (XI ст.): один із найперших архіпастирів краю, учень преподобного Феодосія Печерського, засновник Свято-Михайлівського монастиря в Клочеську.
Святитель Амфілохій, єпископ Володимир-Волинський (XII ст.): ревний святитель, який трудився над утвердженням християнських чеснот серед язичницьких племен порубіжжя.
Святитель Петро, митрополит Київський і всієї Русі: уродженець Волині, чернець Ратенського монастиря, який згодом очолив Київську митрополію і став великим молитовником за єдність Церкви.
Преподобний Іов Почаївський (Желізо, XVI–XVII ст.): ігумен Почаївської гори, великий аскет, захисник православ'я від експансії унії та протестантизму, творець друкарні, учитель молитви Ісусової та чудотворець.
Преподобний Амфілохій Почаївський (Головатюк, XX ст.): наш сучасник, лаврський схимник, старець, сповідник радянських часів і благодатний цілитель, до якого й сьогодні стікаються тисячі прочан за зціленням тілесних і душевних недугів.
Благовірний князь Володимир Василькович (XIII ст.): володимирський правитель, видатний книжник, будівничий міст, храмів і фортець, який відзначався великим милосердям до бідних.
Благовірний князь Федір Острозький (у чернецтві Феодосій, XV ст.): хоробрий полководець, захисник Волині, який наприкінці життя відмовився від мирської слави, прийняв схиму в Києво-Печерській лаврі і був прославлений у лику преподобних.
Праведна Юліанія, діва Ольшанська (XVI ст.): юна княжна, яка відзначалася чистотою серця і милосердям, її нетлінні мощі спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
У складний період історичних випробувань і боротьби за незалежність образ Собору Волинських святих набуває особливої гостроти.
Приклад стійкості у вірі: Волинська земля століттями перебувала під загрозою асиміляції та духовного поневолення, проте святі вчителі зуміли зберегти незмінною євангельську правду.
Єдність молитовного покрову: Соборне шанування нагадує, що святі різних століть — від князів-воїнів до старців-схимників — стоять перед Престолом Господнім як єдине молитовне військо за мир і збереження нашого народу.
Орієнтир для особистого життя: Чесноти праведників показують, що святість можлива за будь-яких умов — і на княжому престолі, і в тихій чернечій келії, і під час лікарського служіння людям.
Церква закликає провести день Собору Волинських святих у дієвому благочесті: відвідати Божественну літургію, прочитати уривок з Євангелія, покласти край сваркам та подати милостиню потребуючим.
«О, всеблаженні угодники Божі, преподобні отці, святителі, благовірні князі та святі мученики, що на землі Волинській просіяли і вірою Христовою її просвітили! Ви, що стоїте нині перед Престолом Царя Слави, згляньтеся на нас, немічних і знеможених від скорбот життєвих. Вимоліть у Господа Бога мир для землі нашої української, визволення від нашестя чужинців, захист і мужність для наших воїнів-захисників, а душам нашим — твердість віри, братолюбство та щире покаяння. Будьте повсякчасними нашими заступниками, щоб вашими молитвами ми оминули сіті ворожі і сподобилися разом із вами прославляти Отця, і Сина, і Святого Духа на віки віків. Амінь».
Собор Волинських святих залишається для кожного вірянина непорушною духовною твердинею, нагадуючи: той край, який має стільки небесних молитовників, ніколи не буде залишений Божим милосердям.
