Святий апостол і євангеліст Матфей — один із найближчих дванадцяти учнів Господа Ісуса Христа, автор першої книги Нового Завіту та живий приклад того, як Божа благодать здатна докорінно переродити людську душу. Його шлях від зневаженого співгромадянами збирача податків до благовісника Царства Небесного крізь тисячоліття свідчить: для щирого покаяння немає нездоланних перешкод, а покликання Боже відкрите кожному, хто готовий почути голос Христа.
Житіє апостола Матфея: від збирача мита до учня Христового
До зустрічі зі Спасителем апостол носив ім’я Левій і жив у галілейському місті Капернаумі на березі Генісаретського озера. Він був сином Алфея та займався збором податків (мита) на користь Римської імперії. У тогочасному юдейському суспільстві митарі вважалися запеклими грішниками, зрадниками свого народу та вигнанцями, з якими правовірні юдеї навіть уникали сідати за один стіл, оскільки митарі часто збагачувалися через здирництво й утиски бідних.
Подія, що назавжди змінила його долю, описана в Євангелії:
-
Божественний поклик: Проходячи повз митницю, Ісус побачив Левія, який сидів на своєму звичному робочому місці, і сказав йому коротке слово: «Іди за Мною».
-
Миттєве слідування: Не вагаючись жодної миті, не ставлячи запитань і залишивши всі земні багатства, Левій устав і пішов слідом за Вчителем.
-
Трапеза в домі митаря: На знак вдячності новопокликаний учень влаштував у своєму домі велику гостину для Христа, куди запросив багатьох своїх колишніх колег-митарів і грішників. Коли фарисеї почали докоряти за це, Спаситель виголосив фундаментальні слова: «Не здорові потребують лікаря, а хворі... Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння» (Мф. 9:12-13).
Прийнявши нове ім'я Матфей (що в перекладі з єврейської означає «Божий дар» або «дар Яхве»), колишній митар став одним із найревніших слухачів Христових проповідей і свідком Його хресних страждань, Воскресіння та Вознесіння.
Євангеліє від Матфея: особливості, мова та богословський зміст
Серед чотирьох канонічних Євангелій книга Матфея стоїть на першому місці в новозавітному корпусі. Вона була написана приблизно через 8–15 років після Вознесіння Спасителя на прохання християн юдейського походження перед тим, як апостол вирушив на далеку проповідь.
Ключові особливості першого Євангелія:
-
Мова оригіналу: Матфей спочатку уклав своє благовістя єврейською (арамейською) мовою, і лише згодом воно було перекладене грецькою.
-
Месіанська спрямованість: Головна мета книги — довести юдеям, що Ісус із Назарета є саме тим довгоочікуваним Месією (Христом), про Якого сповіщали старозавітні патріархи та пророки. Текст насичений численними цитатами з Писань і формулами на кшталт: «Щоб збулося сказане через пророка...».
-
Нагірна проповідь: Саме Матфей найповніше зберіг фундаментальні етичні настанови Христа — Заповіді блаженства, молитву «Отче наш», вчення про любов до ворогів і неосудження (розділи 5–7).
-
Символ євангеліста — людина (ангел): У християнській іконографічній традиції чотирьох євангелістів символізують апокаліптичні істоти. Символом Матфея є крилата людина (ангел), оскільки своє Благовістя він розпочинає з родоводу Спасителя, підкреслюючи таємницю Його людського воплочення.
Місіонерські труди та мученицька кончина святого апостола
Після дня Святої П'ятидесятниці апостол Матфей упродовж багатьох років проповідував Євангеліє в Єрусалимі та Юдеї. Згодом він обійшов із благовістям великі простори Сирії, Мідії, Персії, Парфії та далекої Ефіопії.
В Ефіопії святий прибув до міста Мірмени, де навернув до Христа багатьох жителів, висвятив єпископа Платона та збудував християнський храм. Проте правитель тієї країни, затятий язичник Фулвіан, не бажав втрачати владу над підданими через їхнє християнське переродження. Він звинуватив апостола у чаклунстві та наказав піддати його жорстоким тортурам.
Святого Матфея поклали на землю, прибили руки й ноги цвяхами та обклали сухим хмизом, политим смолою і сіркою. Коли вогонь розгорівся, полум'я не торкнулося апостола, а натомість дивним чином повернулося на язичницьких ідолів, спопеливши їх. Святий молився за спасіння душ своїх ворогів і з миром віддав дух Господу близько 60 року після Р. Х. Вражений побаченим дивом, правитель Фулвіан розкаявся, прийняв Хрещення з ім'ям Матфей і згодом став єпископом, продовжуючи апостольську справу.
Коли день пам'яті апостола і євангеліста Матфея: новий календар
У зв'язку з переходом Православної Церкви України на новоюліанський календар дата вшанування пам'яті святого змістилася:
-
За новоюліанським стилем (новий календар): день пам'яті апостола і євангеліста Матфея відзначається 16 листопада. Цей день припадає на початок Різдвяного посту (Пилипівки).
-
За юліанським календарем (старий стиль): громади, які тимчасово дотримуються традиційного літочислення, вшановують святого 29 листопада.
-
Собор дванадцяти апостолів: святий Матфей також вшановується соборно 30 червня (за старим стилем — 13 липня).
Про що моляться святому апостолу Матфею: у чому допомагає святий
Християни звертаються до апостола Матфея з багатьма молитовними проханнями:
-
У щирому покаянні та виправленні життя: святий допомагає подолати пристрасть до грошолюбства, пожадливості, користолюбства та зневіри у власному спасінні;
-
У навчанні та розумінні Святого Письма: студенти богослов'я, катехити й прості віряни просять дару духовної мудрості та правильного розуміння слова Божого;
-
У професійній чесності: апостол Матфей вважається небесним покровителем фінансистів, бухгалтерів, банківських працівників, податківців і підприємців, допомагаючи вести справи по совісті та справедливості;
-
У виборі життєвого шляху: святий молиться за тих, хто прагне знайти своє справжнє покликання та не боятися залишити гріховне минуле заради Христа.
Молитва до святого апостола і євангеліста Матфея
«О славний апостоле і богонатхненний євангелісте Матфею! Ти на поклик Спасителя відкинув земні багатства, пішов услід за Ним і за щире покаяння був удостоєний благодаті апостольського служіння та написання святого Євангелія.
Поглянь милостиво на нас, немічних і обтяжених земними турботами. Виблагай у Всещедрого Бога прощення гріхів наших, позбав наші серця від жадібності, заздрості та марнославства. Навчи нас понад усе шукати Царства Божого і правди Його.
Допоможи нам у праці щоденній зберігати чесність і правду, а в скорботах — міцну віру й надію на милосердя Боже, щоб за твоїм заступництвом ми сподобилися осягнути вічні блага у Царстві Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».
