Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
Євангельська подія
Розповідь про Закхея — митаря і грішника, який прагне побачити Христа, є образом шляху покаяння кожної людини.
Історичний контекст образу митаря
Митар у часи римської окупації був зневажений суспільством як прислужник окупантів і символ несправедливості та гріха.
Прагнення Закхея до Бога
Попри гріховне життя й суспільне осудження, Закхей шукає зустрічі з Христом, що свідчить про дію Божої благодаті в його серці.
Малий зріст як образ гріховної немочі
За тлумаченням блаженного Августина, тілесна малість Закхея символізує духовну неміч людини, зраненої гріхом.
Смоківниця як образ смирення
Підйом на смоківницю означає шлях смирення, без якого неможливо побачити Христа і розпочати духовне відродження.
Божественна ініціатива спасіння
Христос першим звертається до Закхея, відкриваючи істину: Бог завжди випереджає людину у справі спасіння.
«Сьогодні Мені треба бути в домі твоєму»
Вхід Христа в дім Закхея є прообразом Його входження в серце людини через Таїнство Євхаристії.
Євхаристійний вимір покаяння
Причастя Тіла і Крові Христових є найповнішим здійсненням Божої присутності в житті людини.
Плоди справжнього покаяння
Радикальна зміна життя Закхея та його милосердя до ближніх є наслідком зустрічі з Христом, а не умовою спасіння.
Мета пришестя Христа у світ
Слова Спасителя про спасіння загиблого розкривають сенс Його місії та кожної Божественної Літургії.
Заклик до вірних
Заклик приступати до Євхаристії з покаянням і смиренням, щоб і нам стати причасниками воскреслого життя у Христі.
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Дорогі браття і сестри!
У сьогоднішньому недільному Євангелії від святого євангеліста Луки, в дев’ятнадцятій главі, ми чули розповідь про грішника і митаря Закхея, який прагнув побачити, хто ж є Христос.
Ця євангельська подія відкриває перед нами шлях покаяння. Закхей, як ми чули, був митарем. А в ті далекі часи, коли Іудея перебувала під римською окупацією, митар був не просто збирачем податків для свого народу, але тим, хто збирав їх для язичницької влади. Тому такі люди були зневажені, ненависні суспільству, і вважалися зрадниками, які прислуговують окупантові.
І все ж, попри свій гріховний стан, Закхей прагне пізнати Бога. Він чує, що наближається Христос, але його малий зріст не дозволяє йому побачити Спасителя серед натовпу.
Блаженний Августин бачить у цьому глибокий символ: гріховна неміч робить людину малою перед Богом і нездатною споглядати Його славу. Тому Закхей розуміє, що йому потрібно піднятися вище, — і він знаходить смоківницю та злазить на неї.
Блаженний Августин навчає, що смоківниця є образом смирення, бо лише піднімаючись по дереву смирення, людина може побачити Христа, хай навіть спершу здалеку.
І коли Закхей піднявся на смоківницю, щоб побачити Христа, відбувається диво: Христос серед усього натовпу зупиняє Свій погляд саме на ньому і говорить:
«Закхею, зійди швидко, бо сьогодні Мені треба бути в домі твоєму».
І тут, за словом блаженного Августина, відкривається істина: коли людина прагне побачити Бога, Бог уже раніше бажає побачити людину. Він шукає кожного грішника, який наважився подолати свою пристрасть, піднестися над гріховним життям і серед марноти цього світу побачити відблиск вічної Божественної слави.
Слова Христа: «Сьогодні буду в домі твоєму» — мають для нас особливий, євхаристійний сенс. Бо смирення і покаяння є прообразом того головного Таїнства, яке має Церква, — Таїнства Святої Євхаристії.
Коли ми приступаємо до Чаші і приймаємо Тіло і Кров Господні, тоді й Сам Христос входить у дім наш — у серце, у саме життя людини.
Із сьогоднішнього Євангелія ми бачимо також, що покаяння Закхея — його готовність роздати багатства бідним і відшкодувати завдану кривду — свідчить про те, що справжнє покаяння не є каторгою, мукою чи примусом. Це радість пізнання Бога. Лише через цю радість народжується істинна переміна життя.
Пізнавши Христа, Закхей втрачає прив’язаність до багатств, які раніше збирав, і з радістю ділиться ними з ближніми. Ось вони — плоди покаяння.
Тому сьогоднішнє Євангеліє навчає нас, що, покаявшись перед Господом і змінивши своє життя, ми можемо почути ті самі слова Спасителя:
«Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло».
Тож, дорогі браття і сестри, приступаючи сьогодні до Таїнства Святої Євхаристії, побажаймо кожному з нас того покаяння, яке приніс Закхей, того бачення Христа, яке він отримав, піднявшись на смоківницю, — щоб і нам після Євхаристії почути в глибині серця, що наше тлінне стало воскреслим в очах Господніх.
Амінь.
Андрій (Павлушенко)
