Свято-Успенський Храм
с. Линовиця
с. Линовиця
Зміст проповіді
Євангельський контекст (Лк. 17:12–19)
Розповідь про десятьох прокажених як реальна подія, а не притча.
Проказа як образ гріха
Гріх віддаляє людину від Бога і спільноти, подібно до того, як проказа відлучала від суспільства.
Взиваємо здалеку
Людина часто звертається до Бога лише в біді, не наважуючись наблизитися до Нього.
Дев’ять і один
Усі отримали зцілення, але лише один повернувся з подякою.
Вдячність як шлях до спасіння
Христос говорить не всім: «Ви зцілилися», а одному: «Віра твоя спасла тебе».
Євхаристійний вимір
Таїнство Євхаристії — не лише отримання благодаті, а пізнання Самого Христа.
Блаженний Августин
Справжнє зцілення — не тільки в дарі, а в зустрічі з Дарувальником.
Заклик до слухачів
Приступаючи до Чаші, не лише просити «Господи, зціли мене», але й повертатися до Нього з подякою.
Головна думка
Подяка робить зцілення спасінням.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Дорогі брати і сестри!
У сьогоднішньому недільному Євангелії від святого євангеліста Луки, у 17-й главі, ми з вами чули не притчу, а реальну євангельську подію — живе благовіствування Самого Христа.
Євангеліє відкриває нам образ Спасителя в пустельному місці, де Його зустрічають десятеро прокажених. Вони не наважуються наблизитися, але здалеку взивають до Нього:
«Ісусе, Наставнику, помилуй нас!»
І Христос, не торкаючись їх, зцілює їх Своїм словом і посилає до священиків, щоб вони, за законом, засвідчили отримане очищення. Дев’ятеро так і роблять: ідуть із радістю, святкуючи диво зцілення і повертаючись до звичного життя.
Але лише один із десяти — повертається.
Він приходить до Христа, падає до Його ніг і з подякою прославляє Бога за те, що був зцілений від страшної, невиліковної хвороби.
І цьому одному Христос говорить більше, ніж просто про зцілення.
Він каже: «Віра твоя спасла тебе».
Ця євангельська розповідь, дорогі брати і сестри, не належить лише минулому. Вона безпосередньо стосується і нашого сьогодення. Бо й сьогодні людство вражене не менш страшною хворобою — хворобою гріха. І ми так само часто стоїмо здалеку від Бога, не наважуючись наблизитися до Його святості, і з далечини вигукуємо свої молитви, просячи допомоги у скорботах і бідах.
І дуже часто, отримавши від Бога бажане, ми знову повертаємося до своїх справ, до свого життя, забуваючи про Того, Хто нас почув. І лише одиниці повертаються, щоб подякувати.
Сьогодні ж, у Таїнстві Святої Євхаристії, за думкою блаженного Августина, ми покликані не лише отримати зцілення, але й пізнати Самого Зцілителя. Бо справжнє зцілення — не лише в дарі, а в живому спілкуванні з Христом, Який дає нам Себе у Тілі і Крові.
Тож, дорогі брати і сестри, сьогодні, приступаючи до Таїнства Євхаристії і промовляючи в серці:
«Господи, зціли мене»,
не забудьмо наприкінці подякувати Йому,
щоб і нам почути ці спасенні слова:
«Віра твоя спасла тебе».
Амінь.
Андрій (Павлушенко)
