Дорогі брати і сестри, зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці!
Сьогодні Церква співає: «День спасіння нашого начаток і споконвічна таїнства явище» . Ці слова вказують нам на велич події, яку ми нині звершуємо. Ми стоїмо біля витоків нашого спасіння, біля тієї незбагненної межі, де Небо зустрічається із землею, де Творець входить у власне творіння, щоб стати Людиною.
Архангел Гавриїл був посланий у мале галілейське місто Назарет до юної Діви, зарученої з теслею Йосипом. Те, що сталося там, є ключем до всієї історії людства. Ми пам’ятаємо, як у раю праматір Єва послухала лукавого змія, і через її непослух у світ увійшла смерть. Тепер же Архангел приносить Діві Марії Благу Вістку, і Відповідь нової Єви має виправити прадавнє падіння.
Святі отці навчають нас, що подія Благовіщення — це співпраця (синергія) Бога і людини. Бог, у Своїй безмежній любові, бажаючи врятувати Своє творіння, міг би зробити це і без людської згоди. Але Він не хоче рятувати нас без нас. Тому Він чекає на відповідь Тієї, Яку обрав від віку. Чекає на слово простої дівчини з Назарета. І це слово лунає: «Ось я — раба Господня; нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1:38) .
У цьому моменті — велич Богородиці. Святитель Григорій Палама навчає, що Діва Марія є «єдиною межею між створеним і нествореним Божеським єством» . Вона Своєю покорою і чистотою відкриває двері для втілення Бога-Слова. «Дух Святий злине на Тебе, і сила Всевишнього обгорне Тебе» (Лк. 1:35), — відповідає Ангел на Її нерозуміння того, як може статися це диво без участі чоловіка .
Зверніть увагу, з якою глибокою вірою та розумінням Писання зустрічає цю звістку Пречиста. Як розповідає Святе Передання, у момент явлення Архангела Вона читала книгу пророка Ісаї, який за сотні років передрік: «Ось Діва в утробі зачне і Сина породить» . Вона знала ці слова, роздумувала над ними і бажала бути хоч останньою служницею тієї Благодатної Діви. І коли Гавриїл сповіщає Їй, що саме Вона стане тією Дівою, Вона з покорою приймає цей хрест — хрест материнства, який обернеться згодом і болем біля підніжжя Голгофи.
Чому Благовіщення — це радість серед посту?
Ми перебуваємо зараз у просторі Великого посту. Час покаяння, плачу за гріхами, часу строгості. І раптом — таке світле, радісне свято! Це не випадково. Піст і Благовіщення тісно пов’язані однією таємницею: таємницею спасіння . Піст готує нас до співпереживання Христових страждань, а Благовіщення є точкою відліку цих страждань заради нас. Сьогодні Слово стає плоттю, щоб за кілька десятиліть зійти на Хрест. І в цьому контексті «Радуйся!», звернене до Марії, є провісником і нашого раювання. Бо Вона народить Того, Хто переможе смерть.
Народна традиція і благочестя
Наш український народ глибоко шанував це свято. Існувало повір'я, що на Благовіщення навіть «птиця гнізда не в'є», а тому будь-яка праця вважалася великим гріхом . Це не просто забобон, а глибоке відчуття святості моменту, коли весь світ має завмерти в тиші та вдячності.
Згадаймо гарний звичай випускання птахів на волю, який символізує звільнення душі від полону гріха . Свята Церква нагадує нам сьогодні про головне: ми повинні уподібнитися Богородиці в Її довірі Богу. Якщо ми скажемо Господу в наших життєвих обставинах: «Нехай буде мені за словом Твоїм», то Він обов'язково вселить і в наше серце Свою благодать, і ми станемо домом для Спасителя.
Сьогодні ми згадуємо початок нашого спасіння. Прийміть щирі вітання з цим величним святом! Нехай Пресвята Богородиця, Яка першою прийняла в себе Бога, завжди покриває нас Своїм омофором і молить Сина Свого про помилування душ наших.
Молитва на Благовіщення:
Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками, і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Спасителя душ наших.
Зі святом! Христос гряде, щоб спасти світ!