Серед величних і зворушливих богослужінь Великого посту є одна особлива перлина, яка вирізняється своєю глибиною, покаянним настроєм і водночас тихою радістю. Це — Літургія Ранішосвячених Дарів, яку по праву називають окрасою та серцевиною богослужінь Святої Чотиридесятниці .
Це богослужіння не схоже на звичну нам повну Літургію святителя Іоана Золотоустого чи Василія Великого. Воно сповнене особливого символізму, покаянних піснеспівів і глибокого богословського змісту, що відповідає духові великопісного подвигу — часу смирення, молитви та очікування зустрічі з Воскреслим Христом.
Чому "Ранішосвячених"?
Сама назва цього богослужіння розкриває його головну особливість: на ньому віруючі причащаються Святими Дарами, які були освячені раніше — на попередній повній Літургії (зазвичай у неділю) . На Літургії Ранішосвячених Дарів немає ані проскомидії, ані Євхаристійного канону — тобто самого таїнства перетворення хліба і вина на Тіло і Кров Христові . Це богослужіння є, по суті, особливим чином Причастя, поєднаним із вечірньою .
Чому ж Церква встановила саме такий чин? Відповідь криється в глибокій давнині. Згідно з 49-м правилом Лаодикійського та 52-м правилом Трульського Соборів, у дні Святої Чотиридесятниці не належить звершувати повної, урочистої Літургії, окрім субот, неділь та свята Благовіщення . Дні посту — це дні скорботи за гріхами, дні плачу й утримання, коли недоречна повна радість Євхаристії. Але, за словом Спасителя, "хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне" (Ін. 6, 54). Позбавити віруючих Причастя на весь піст Церква не могла. Тому було встановлено мудре рішення: причащатися Дарами, освяченими напередодні, зберігаючи при цьому покаянний характер великопісних днів .
Історичне коріння та авторство чину
Корені цього богослужіння сягають апостольських часів. Відомо, що перші християни часто причащалися вдома, зберігаючи Святі Дари, а диякони приносили Тайни тим, хто не міг бути на спільній Літургії — хворим, ув'язненим, сповідникам у катакомбах .
Сам чин Літургії Ранішосвячених Дарів формувався поступово. У православній традиції його авторство приписують святителю Григорію Двоєслову, папі Римському (VI ст.) . Він не створив цей чин з нуля, а відредагував, доповнив і ввів у богослужбову практику Рима ті елементи, які збереглися на Сході від давнини, зокрема, додав молитви та піснеспіви . Саме тому в богослужбових книгах ми часто бачимо надпис: "Літургія Ранішосвячених Дарів святого отця нашого Григорія Двоєслова".
Коли звершується?
Це богослужіння має чітко визначені дні звершення :
-
Кожної середи та п'ятниці протягом усіх шести тижнів Святої Чотиридесятниці.
-
У четвер п'ятого тижня Великого посту (день читання Великого покаянного канону Андрія Критського та стояння преподобної Марії Єгипетської).
-
У понеділок, вівторок і середу Страсного тижня.
-
У дні полієлейних свят, храмових свят та деяких особливих пам'ятей (наприклад, 40 мучеників Севастійських), якщо вони припадають на будні дні посту.
Богослужбові особливості: символіка, що промовляє до серця
Кожен елемент Літургії Ранішосвячених Дарів сповнений глибокого змісту.
Богослужіння починається з великопісних часів (3-го, 6-го і 9-го) та зображальних, під час яких читається молитва святого Єфрема Сиріна з поклонами . Потім, після виголосу "Благословенне Царство...", починається вечірня, яка плавно переходить у літургію.
Одним із найбільш зворушливих моментів є читання паремій. Після першої паремії з книги Буття відкриваються Царські врата, і священик із запаленою свічкою та кадилом виголошує: "Світло Христове просвіщує всіх!" . У цю мить усі віруючі схиляються до землі. Це нагадує нам про те, що Христос — єдине істинне Світло, Яке прийшло у світ, і про древній звичай осіняти свічкою оголошених, які готувалися до Хрещення.
Після другої паремії співається зворушливий прокімен: "Нехай піднесеться молитва моя, як кадило перед Тобою..." . Під час цього співу священик кадить престол, а всі стоять на колінах, символізуючи своє покаянне підношення до Бога.
Кульмінацією стає так званий "великий вхід", але замість звичайного "Іже херувими" хор співає дивовижний гімн: "Нині Сили Небесні з нами невидимо служать. Бо ось входить Цар Слави, ось Жертва таємна, звершена, невидимо дориноситься..." . Святі Дари, вже освячені, урочисто переносяться з жертовника на престол, і всі моляться з особливим благоговінням, припадаючи до землі.
Далі літургія завершується так само, як і повна: молитвою "Отче наш", причастям священнослужителів і мирян, подячними молитвами. Особливо часто на цій Літургії читається молитва Єфрема Сиріна "Господи і Владико життя мого", яка є ніби стислим великопісним Євангелієм для кожного з нас .
Як готуватися?
За своєю природою Літургія Ранішосвячених Дарів — вечірнє богослужіння, адже вона поєднана з вечірнею . У давнину віруючі утримувалися від їжі до заходу сонця, готуючись до вечірнього Причастя. Сьогодні, з огляду на слабкість і життєві обставини, ця служба часто звершується вранці, але Церква благословляє і вечірню практику там, де це можливо .
Готуватися до цієї Літургії слід так само, як і до повної: з молитвою, виконанням правила до Святого Причастя, сповіддю та, за можливості, утриманням від їжі та пиття відповідно до своїх сил і стану здоров'я .
Замість висновку
Літургія Ранішосвячених Дарів — це унікальна можливість доторкнутися до вічності посеред великопісної тиші. Вона вчить нас смиренню, покаянню і водночас дає силу йти далі, підкріплених Самим Христом. Тож не зрікаймося цієї благодатної нагоди, знаходьмо час прийти до храму в ці святі дні, щоб разом із ангельськими силами невидимо служити Царю Слави і з'єднуватися з Ним у Таїнстві Причастя.
Дорогі брати і сестри, нехай "Світло Христове" просвітить і вас, і дарує вам сили гідно пройти поле Великого посту!