У православній традиції особливе значення має пам'ятання померлих у певні дні після їхнього упокоєння. Одним із найважливіших є сороковий день, адже цього дня завершується особливий період молитви за новопреставленого.
Богословське значення сорокового дня
Святі отці Церкви, зокрема святитель Іван Дамаскін, святий Амвросій Медіоланський та інші, навчають, що душа людини після смерті проходить певний шлях перед судом Божим. Традиційно вважається, що:
-
перші два дні душа перебуває біля землі та храмів, де молилася за життя, і де її пам’ятають у молитвах;
-
з 3-го до 9-го дня душа підноситься до Небесних осель, знайомиться зі славою Раю;
-
з 9-го до 40-го дня їй показуються місця страждань — пекельні муки, щоб душа усвідомила всю серйозність вибору життя людини;
-
на сороковий день відбувається Приватний Суд, де Господь остаточно визначає стан душі до загального Воскресіння.
Традиції сорокового дня
Віряни цього дня особливо моляться за упокій душі, просячи у Бога милості та прощення для покійного. Основні звичаї включають:
-
Божественна літургія та панахида (поминальна служба), під час якої читаються молитви за спочилого, особливо канон за померлих і молитви відпусту гріхів.
-
Молитва вдома: родина молиться вдома, читає Псалтир або інші молитви за упокій душі.
-
Поминки: після служби родичі та близькі збираються для спільної трапези, на якій згадують добрі справи покійного. Поминки не є обов’язковим обрядом, але є доброю традицією прояву любові та пам’яті.
| Святий Отець | Цитата | Джерело |
|---|---|---|
| Святитель Іван Дамаскін | «Згадування про померлих приносить їм велику користь... Бо Господь приймає молитви за померлих як милосердний і люблячий людину». | «Слово на відхід душі» |
| Святитель Кирило Єрусалимський | «Велика допомога душі померлого через молитви, що приносяться за нього на Святій Літургії». | «Катехетичні повчання», 23, 9 |
| Святитель Амвросій Медіоланський | «Не слід плакати за померлими, але треба молитися за них, щоб милість Божа покрила їхні немочі». | Трактат «Про смерть християнина» |
| Святитель Іоанн Златоуст | «Не марно встановлено пам’ятати про померлих, приносити за них молитви: це не даремно й не випадково, а встановлено апостолами». | «Бесіди на Послання до Филип’ян», 3, 4 |
| Блаженний Августин | «Молитви Церкви, святі Жертви та милостині мають силу допомогти душам, щоб Бог милостиво до них поставився». | «Про піклування за померлих», 4 |
| Святитель Василій Великий | «Молитва за братів наших, які вже відійшли, є проявом любові та єдності в Тілі Христовому». | Листи, 207 |
| Преподобний Симеон Солунський | «Сороковий день є образом Воскресіння Христового, яке відбулося на сороковий день після Його народження в плоті для перемоги над смертю». | «Тлумачення Божественної літургії» |
Чому важливо молитися?
Православне вчення навчає, що після смерті душа вже не може самостійно змінити свою участь, але молитви Церкви та рідних допомагають їй знайти милість у Бога. Саме тому Церква молиться за померлих не лише на сороковий день, але й регулярно — особливо на Радоницю, Вселенські батьківські суботи, а також щоденно у приватній молитві.
Нехай кожен із нас пам’ятає: поминання померлих — це прояв любові та християнської відповідальності. Через молитву за них ми самі вчимося любові, смиренню та пам’яті про вічність.
Коментарі (1)
Залишити коментар