10 фактів із життя преподобного Лаврентія Чернігівського, які в УПЦФСБ не люблять згадувати

1) Він був свідомим українцем, а не «русскім старцем».

Лаврентій Чернігівський (у миру — Лаврентій Проскура) походив із села Карильське на Коропщині. Він зберігав український характер, побут, ментальність і спосіб життя в умовах тотального московського та більшовицького тиску.

 

2) Його справжнє прізвище — Проскура.

Це не «церковний псевдонім», як інколи подається, а реальне українське прізвище, яке РПЦ часто замовчує або витісняє з офіційних житій.

 

3) Він був людиною живою, тілесною, радісною — а не аскетом із московських іконописних кліше.

Після фізичної праці на господарстві Лаврентій брав скрипку й грав мелодії. Це типовий старосвітський український образ благочестивої людини, який різко контрастує з нав’язаним РПЦ образом «суворого безплотного старця».

 

4) Фальшиві «житія» Лаврентія створив церковний авантюрист.

Основним автором вигадок про Лаврентія був заборонений у служінні Херувим із Мощенки, якого свого часу заборонив сам патріарх Пімен. Саме він наплодив тексти, вигідні Москві.

 

5) Йому приписали політичне лжепророцтво, якого він ніколи не говорив.

Фраза про «єдінство Росії, України і Білорусі як Святої Трійці» — вигадка. Ігуменя Амвросія Іваненко, духовна дочка і учениця Лаврентія, прямо свідчила: «Батюшка такого ніколи не говорив».

 

6) Він вважав блюзнірством ототожнення Святої Трійці з державами.

За свідченням ігумені Амвросії, сам Лаврентій був би обурений таким порівнянням, бо це — грубе богословське спотворення, а не «пророцтво».

 

7) Він негативно ставився до сергіянства і співпраці з більшовиками.

Дослідник Сергій Шумило зафіксував свідчення, що під час поминання митрополита Сергія Старгородського, який визнав радянський режим, Лаврентій у вівтарі… затикав вуха.

 

8) Він відкрито викривав агентів Москви в єпископаті.

Присланого з Москви єпископа Бориса Віка Лаврентій називав «красним єпископом» і говорив, що в нього в столі лежить партійний квиток. Пізніші дослідження (зокрема Романа Скакуна) підтвердили тісну співпрацю Віка з НКВС.

 

9) Йому приписують «пророцтва», вигідні Московській патріархії.

Зокрема, сумнівним є так зване «пророцтво» про Володимира Сабодана. Воно з’являється лише в пізніх московських джерелах і не має підтвердження у свідченнях сучасників Лаврентія.

 

10) Він не був ні «московським ідеологом», ні доведеною «катакомбною» фігурою.

Попри спроби різних сторін привласнити Лаврентія, немає достатніх підстав зараховувати його ані до московського політичного православ’я, ані до катакомбної церкви. Він був чернігівським українським старцем, вкоріненим у місцеву традицію.

 

 

P.S.

Мощі преподобного Лаврентія перебувають у Троїцькому соборі Чернігова — біля іконостасу, який він власноруч створив. І навіть історія його мощей ще має багато запитань, на які Москва воліє не відповідати.