Свято Успенський храм
селище Линовиця
селище Линовиця
Старець Зосима (Іван Олексійович Сокур) є однією з ключових постатей, які вплинули на формування та поширення ідеології "Руського міра" на території України. Його діяльність, вплив на релігійне середовище та духовний заповіт стали ідеологічною основою для проникнення цієї концепції через релігійні інституції.
Народившись у Свердловській області, Росії, Зосима більшу частину свого духовного шляху провів в Україні. Навіть у часи гонінь радянської влади він активно займався відродженням церков та монастирів. У регіоні Донбасу його діяльність привернула увагу багатьох, включаючи політичних діячів, таких як Віктор Янукович, що сприяло зміцненню його авторитету.
Зосима не лише зосередився на духовному служінні, але й вийшов за межі традиційної ролі священнослужителя. Його вплив поширювався на політичну сферу, а духовний заповіт став ідеологічним дороговказом для прихильників "Руського міра".
Заповіт старця Зосими — це не просто релігійна настанова, а глибоко політизований документ, який закликає до нерозривної єдності Української Православної Церкви з Московським патріархатом. Він чітко декларував неприпустимість відокремлення українського православ’я від Москви, що стало фундаментом для просування "Руського міра" в Україні.
Особливий акцент робився на ідеї, що в разі відокремлення України від Москви релігійний зв’язок із Митрополитом Київським автоматично втрачається. Цей постулат, закладений у заповіті, став основою для ідеологічного розколу в українському суспільстві.
Зосима активно впливав на політичні процеси, використовуючи релігійні обряди для зміцнення своєї ідеології. Вінчання Віктора Януковича є яскравим прикладом, як релігія використовувалася для легітимації політичної влади та ідей "Руського міра".
Він також забезпечив, щоб монастирі, збудовані за його участі, залишалися під омофором Московського патріархату, навіть у разі втрати Україною єдності з РПЦ. Це демонструє його рішучість у збереженні російського релігійного впливу в Україні.
Діяльність старця Зосими продовжує впливати на українське суспільство через релігійні інституції, які залишаються осередками ідеології "Руського міра". Його духовний заповіт і нині слугує інструментом для підриву української релігійної незалежності та зміцнення російського впливу.
Його постать залишається яскравим прикладом того, як релігія може використовуватися як засіб ідеологічного впливу та політичного контролю. Для України це є нагадуванням про необхідність критично осмислювати та нейтралізовувати подібні прояви гібридної агресії.